Мирослав Маринович. Трикутник взаємопомічної любові (про листування Євгена Сверстюка та Валерії Андрієвської)

Збірка «Євген Сверстюк — Валерія Андрієвська: Листування» вийшла друком 2019 року у видавництві «Дух і Літера», співвидавцями якого є Леонід Фінберг і Костянтин Сігов. Упорядкували — ні, духовно виносили цю збірку — Валерія Андрієвська і добрі друзі родини, Олена Голуб та Олексій Сінченко. Авторкою ґрунтовної і вдумливої передмови є Раїса Лиша — довголітня колеґа Євгена Сверстюка з редакції його газети «Наша віра». Текстологічне опрацювання блискуче виконав Олексій Сінченко, подавши до тексту численні і ретельно підготовані коментарі. Усім їм — низький поклін і подяка від вдячних читачів. (more…)

Розробка концепції та підготовка до видання Антології текстів українського дисидентського руху

Керівник: Леонід Фінберг

 

За роки незалежності України чимало було зроблено для осмислення українського дисидентського руху 1960-80-х років. Вийшли друком численні збірки творів Василя Стуса, Валерія Марченка, Зиновія Антонюка, Миколи Руденка та інших. У видавництвах «Смолоскип», «Фоліо», «Дух і Літера» тощо було видано вражаючі книги спогадів Мирослава Мариновича, Семена Глузмана, Зиновія Антонюка, Йосифа Зісельса, Світлани Кириченко, Василя Овсієнка та інших.

З’явилося декілька досліджень про історію дисидентського руху. Водночас усі ці видання є першоджерелами, важливими для сучасників подій, але не орієнтованими на наступні покоління. Адже фундаментальні книги, як правило, читають про свій час, а інші періоди історії людей (не дослідників) цікавлять менше. Але надзвичайно важливо, щоб етос та дискурс, концепти та тези українського дисидентського руху стали значимими для наступного покоління.

Для цього той масив текстів, який склався дотепер, необхідно було впорядкувати, систематизувати та представити для наших молодших сучасників. Саме сьогодні, на новому історичному етапі, після подій Майдану, стало можливим і більш глибоке осмислення дисидентського руху як передісторії мужності героїв Майдану та війни на сході України.

У світовій практиці існував відповідний досвід: книги, які описують найбільш значимі події національної історії, видаються у вигляді антологій. Така антологія текстів «Дисиденти» («Дух і Літера», 2018) і стала результатом цього проєкту.