Пам’яті Великого Майстра. Целанівські читання в Україні

Додано by
СТРІЛА АРТЕМІДИ

Альфреду Маргул-Шперберу

Час владно входить в свою мідну еру,
і срібен зостаєшся тільки ти.
Оплакуєш пташину вогнеперу,

змагаєш звіра й прагнеш висоти.

Не те, щоб серце відчаю не знало,
чи темінь не торкалась твоїх скронь.
Та місячного сяйва ще немало

з озер яріє і твоїх долонь.

Як може той, хто на блакитній ріні
в легкім танку із німфами кружля,
не думати, що з тятиви богині

вже пущена у бік його стріла?

Пауль Целан

Переклад з німецької Петра Рихла

Цей проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Comments are disabled