Сергій Гірик про книгу Геннадія Естрайха “Культура мовою їдиш: Україна, перша половина ХХ ст.”

Збірник статтей відомого американського дослідника їдишомовної літератури й культури Геннадія Естрайха присвячено сюжетам, пов’язаним із радянською Україною першої половини ХХ століття. Представлені в ній праці добре відомі зацікавленим цією тематикою читачам. Однак, з огляду на те, що автор надав для перекладу дещо доповнені й виправлені версії, навіть тим, хто вже читав ці тексти, бажано принаймні переглянути це перекладне видання.

Тематичний спектр відібраних для публікації статтей доволі широкий. Деякі з них, як-от «Мови студентів Єгупця» чи «Їдиш у радянських профспілках 1920-х років», є суто соціолінґвістичними. Інші присвячено літературі («Харківський світ їдишської літератури», статті про Їцика Фефера чи Файвла Сито тощо) або історичній науці («“Червоні поля” у Криму», «Радянський штетл у 1920-ті роки»), хоча кожна з них насправді перебуває на перетині декількох дисциплін. (more…)