Книжка київського дослідника літератури й медицини Юрія Віленського вийшла в українському перекладі з російської. Її можна вважати розлогим нарисом про біографію і творчість одного з найбільш визнаних радянських письменників середини ХХ століття — властиво, за сьогоднішньою неузгодженою термінологією, його можна назвати російським письменником або українським російськомовним, російським письменником України тощо. Акцентую на цих потенційних означеннях, оскільки Некрасов є одним із символів цього дискусійного прошарку культури на українсько-російському дискурсивному кордоні.

Спираючись на хронологічну послідовність, Віленський змальовує вузлові події та етапи життя письменника. Паризьке дитинство, київська юність, потім війна, повернення з неї і тріюмф книжки «В окопах Сталінграда». Цей твір добряче вибивався із соцреалістичних стандартів, але успішно пройшов цензуру, отримав і офіційне, і неофіційне визнання та став, напевно, головним літературним текстом, ґрунтованим на подіях вирішальної битви над Волгою в 1942–1943 роках. Ба більше, виявився одним із хрестоматійних зразків так званої «окопної правди» — жорсткого і «нелакованого» дискурсу про Другу світову війну в деяких радянських письменників. (more…)