У програмі “Дух і Літера” на Ukrlife.tv докторка історичних наук Олена Стяжкіна говорила про свою нову книжку “Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років” та про сам феномен радянського крізь призму мови та повсякденних практик. (more…)
15 лютого 2019 року у книгарні “Є” в Києві відбулася авторська презентація українського перекладу книги британського політолога Тараса Кузьо “Війна Путіна проти України: революція, націоналізм і криміналітет” (Київ: Дух і Літера, 2018).
Гостя програми “Дух і Літера” на UKRLIFE.TV – професорка НаУКМА Оля Гнатюк. Вона розповіла про свою книжку “Відвага і страх“, що отримала ґран-прі на Форумі видавців у Львові (2015), а також поділилася розумінням явищ російської імперськості та російської ідентичності, пристосуванства та виходу за зону комфорту заради прогресу, вибору життєвого шляху та доленосних ризиків.
Вибори цього року – іспит для суспільства: зможемо тверезо оцінити наші можливості чи підемо за популістами? У ХХ столітті ми його не склали й отримали крах, – каже видавець Леонід Фінберг.
Джерело: Країна. – 2019. – № 4 (31 січня).
21 січня в Києві вперше за незалежності відкрили барельєф главі Директорії УНР Симону Петлюрі. Як охарактеризуєте цю подію?
– Це етап, коли визнаємо не російську, а власну версію історії. Для мене Петлюра – інтелігент, який узяв на себе відповідальність у складні часи. Він багато зробив, щоб відбулась Українська держава. Але обставини були потужнішими за його волю. Не зміг зупинити божевілля хохлократії (від слів “охлократія” – влада натовпу і “хохол” – несвідомий українець. – Країна). У післявоєнне зубожіння більшовики обіцяли поділити все багатство. Зупинити тих, хто повірив у ці нереальні соціалістичні утопії, було неможливо. Тверезих голосів не почули. Сьогодні нам теж це загрожує. (more…)
Нова книжка британського соціолога Зиґмунта Баумана та литовського політолога Леонідаса Донскіса є продовженням їхньої збірки «Моральна сліпота». У формі інтелектуального діалогу автори розмірковують над тим, що таке зло, досліджують його форми та способи виявлення у сучасному світі. У центрі уваги опинилася новизна зла, його постійні зміни, феномен «адіафоризації» як відмови від моральної оцінки. На думку філософів, сучасний світ перетворюється на світ, у якому відбувається відродження фаталістичної та детерміністської концепції маніхейства. Автори розмірковують над постімперським розвитком країн Східної та Центральної Європи (зокрема країн Балтії): наслідками спустошливого соціального експерименту. Окремий розділ книжки присвячено драматичному військовому протистоянню Росії з Україною, осмисленому в контексті від кафкіанства (стале зло) до орвеліанства (плинне зло, яке вербує прихильників). (more…)
Книга на сайтівидавництва