До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві відбудеться музично-поетичний перфоманс «БАБИН ЯР. ГОЛОСАМИ».
30 вересня о 18.00 режисер Олег Ліпцин разом з акторами та музикантами «оживить» вірші зі збірки Маріанни Кіяновської «Бабин яр. Голосами». До книги, за яку поетеса у 2020 році отримала національну Шевченківську пемію, входять 67 віршів, присвячені тим подіям. У перформансі поезія ніби звучить голосами загиблих: це дуже емоційні та сильні вірші, через які розкриваються особисті історії та велика трагедія.
Нагадаємо, наприкінці вересня 1941 року в Києві, у Бабиному Яру, сталася одна із найжорстокіших трагедій Другої світової війни. Впродовж двох днів, 29 і 30 вересня, було вбито понад 30 тисяч євреїв. У наступні місяці німецької окупації в Бабиному Яру, окрім євреїв, убивали ромів, українських націоналістів, військовополонених, психічнохворих.
Захід організовується Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Місце проведення представлено на мапі-схемі:
Початок брифінгу для ЗМІ о 18:00 (локація 1, знайомство з автором).
Спікери брифінгу:
Леонід Фінберг – соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва «Дух і Літера»; Олег Ліпцин – американський та український театральний режисер, актор, дослідник театру і педагог.
З питань акредитації просимо звертатися до координаторок проєкту: Анастасії Гайдукевич /+38 096 3172761/; Ірини Волгіної /+38 050 4138350/; Олени Корнелюк /+38 050 4182825/.
Вперше пропонується український переклад «Чорної книги» – збірки свідчень і документів про Голокост, зібраних Єврейським антифашистським комітетом у роки Другої світової війни. Оригінальний текст книги було набрано 1947 року, однак розгортання антисемітської кампанії в СРСР завадило її публікації. 1980 року збірку вперше видано в Єрусалимі. Для істориків, студентів, учителів і всіх, хто цікавиться історією Східної Європи. (more…)
4 травня розпочався відеомарафон «Друга світова – 75 років потому». Українські історики, філософи, літератори, митці поділяться своїми міркуваннями про події того часу та їхній вплив на сьогодення в Україні та світі. Проєкт підготовано видавництвом «Дух і літера» спільно з UKRLIFE.TV за сприяння Українського інституту національної пам’яті. Медіапідтримку проєкту надає NV.
В суспільній свідомості досі поширені міфи, які впродовж декількох поколінь підживлювалися мас-медіа, книгами, фільмами, ритуалами свят тощо. Вони увійшли навіть у мову сучасників, підміняючи адекватні теорії та концепти. Другу світову війну називали “Великою Вітчизняною” попри те, що вона була такою далеко не для всіх радянських людей. Хронологію війни теж було сфальсифіковано: ігнорувався її початок у 1939 році, коли нацисти та Совєти вторглися на території незалежних країн. Його заступав 1941 рік – початок німецько-радянської війни. І хоча в останні десятиліття в Україні поступово поширюються прийняті у західному світі практики пам’яті про Другу світову, ми ще далекі від їхнього засвоєння усім суспільством. Тому так важливо, щоб думки науковців та громадських діячів поширювалися за допомогою подібних проєктів.
«Фальсифікація подій минулого в наші дні потужно продовжується та розвивається путінським режимом як основна ідеологема “русского мира”, включаючи ідеологічне обґрунтування російської війни проти України. Ці причини спонукали нас звернутися до низки українських інтелектуалів – істориків, філософів, соціологів, літераторів, митців – із пропозицією поділитися своїми роздумами про Другу світову та її вплив на сьогодення. Проєкт дає можливість представити український погляд на ті події як альтернативу різним формам неправди та міфотворення», – пояснює керівник проєкту, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг.
Щоденно на YouTube-каналі UKRLIFE.TV публікуватимуться відеомонологи, зібрані тематично в чотири розділи: «Спогади», «Незнана історія», «Вплив на сьогодення» та «Вільні роздуми». Загалом проєкт налічує понад три десятки виступів.
«Історія, якщо це не пропаганда, несумісна з монополією на істину, – зазначає генеральна продюсерка UKRLIFE.TV Людмила Немиря. – Мій дідусь пройшов війну. Для нього вона була Великою Вітчизняною. Факти, які стали публічними в останні десятиліття, дають змогу по-новому подивитися на цю велику кровопролитну війну. Я переконана, що дискусії триватимуть ще багато років. Кожен повинен мати право на власні погляди, з яких складається спільна пам’ять».
__________________________________
Спікери проєкту:
«Спогади»
Юрій Прохасько, літературознавець, перекладач, психоаналітик, науковий співробітник Інституту літератури НАН України
Юрій Скіра,кандидат історичних наук, керівник проєктів Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету
Всеволод Стеблюк,заслужений лікар України, доктор медичних наук, у 2014 р. – начальник медичної служби батальйону «Миротворець», учасник боїв під Іловайськом, кавалер ордена «Народний герой України»
В’ячеслав Ліхачов, історик, політолог, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, провідний експерт з питань антисемітизму Асоціації єврейських організацій та громад України
Мирослав Маринович,проректор Українського католицького університету, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, філософ, член-засновник Української гельсінської групи, політв’язень комуністичного режиму
Сергій Буковський, кінорежисер-документаліст, народний артист України, лавреат Шевченківської премії (за телевізійний цикл «Війна: Український рахунок»)
Владислав Троїцький,театральний режисер, драматург, актор, керівник Центру сучасного мистецтва «Дах», президент міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest, лавреат Шевченківської премії
«Геноцид: Вступ до глобальної історії» – це наймасштабніший за своїм охопленням посібник із проблем геноциду серед усіх, що видані дотепер. У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я.
Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук: психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії міжнародних відносин.
Це незамінне видання для дослідників геноцидів та всіх, хто зацікавлений у пізнанні однієї з найтривкіших хвороб людства. (more…)