На роковини трагедії в Бабиному Яру відбудеться перформанс із віршами

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві відбудеться музично-поетичний перфоманс «БАБИН ЯР. ГОЛОСАМИ».

30 вересня о 18.00 режисер Олег Ліпцин разом з акторами та музикантами «оживить» вірші зі збірки Маріанни Кіяновської «Бабин яр. Голосами». До книги, за яку поетеса у 2020 році отримала національну Шевченківську пемію, входять 67 віршів, присвячені тим подіям. У перформансі поезія ніби звучить голосами загиблих: це дуже емоційні та сильні вірші, через які розкриваються особисті історії та велика трагедія.

Нагадаємо, наприкінці вересня 1941 року в Києві, у Бабиному Яру, сталася одна із найжорстокіших трагедій Другої світової війни. Впродовж двох днів, 29 і 30 вересня, було вбито понад 30 тисяч євреїв. У наступні місяці німецької окупації в Бабиному Яру, окрім євреїв, убивали ромів, українських націоналістів, військовополонених, психічнохворих.

Захід організовується Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Місце проведення представлено на мапі-схемі:

Початок брифінгу для ЗМІ о 18:00 (локація 1, знайомство з автором).

Спікери брифінгу:

Леонід Фінберг – соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва «Дух і Літера»;
Олег Ліпцин – американський та український театральний режисер, актор, дослідник театру і педагог.

З питань акредитації просимо звертатися до координаторок проєкту: Анастасії Гайдукевич /+38 096 3172761/; Ірини Волгіної /+38 050 4138350/; Олени Корнелюк /+38 050 4182825/.

Маріанна Кіяновська – лавреатка Шевченківської премії за книгу “Бабин Яр. Голосами”

Наша авторка, поетка Маріанна Кіяновська здобула Національну премію імені Тараса Шевченка 2020 року!

Вона перемогла у номінації ‘’Література’’ із книгою поезій “Бабин Яр. Голосами” (Дух і Літера, 2017). Вірші Маріанни Кіяновської – свого роду монологи жертв трагедії в Бабиному Яру або її свідків. (more…)

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї. Ми прагнули почути людей, яким справді не байдужа тема пам’яті, зокрема пам’яті про трагедію Бабиного Яру.


(more…)

“Я из немногих писателей, у которых нет эго”: Розмова з авторкою поезій “Бабин Яр: Голосами” Маріанною Кіяновською

Борьба за голоса

Дни общения с мертвыми (Dioses de la muerte: я пишу эти слова, только что вернувшись из Мехико) в пост/советской культуре, как мне представляется, перестали быть праздниками, а стали событием будничным, явлением рабочим: вот ты садишься, например, наблюдать новости, а там сообщают, что очередная комиссия приехала в Сандармох вести дознание мертвых насчет их идеологической принадлежности. Так становится ясно, что сегодня голоса и мнения мертвых выводят свою немаловажную партию в какофоническом хоре нашей современности. Мы хотим их слышать — или притворяемся, что хотим.

Поразительная книга украинского поэта Марианны Кияновской «Бабий Яр. Голосами» (2017) вся посвящена этому сложному желанию: нарушить тишину, пролегшую между нашими мертвецами и нами. В книге представлены десятки поэтических высказываний от лица участников катастрофы в Бабьем Яре, на окраине Киева, осенью 1941 года: говорят убитые, убийцы и наблюдатели. (more…)

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець” № 27

27-й номер альманаху відкривається текстом виступу Йосифа Зісельса на круглому столі Українсько-єврейських зустрічей у Покантіко, США у 2017 році, “Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах”. Розділ “Проза” містить оповідання Михайла Короля, Фрідріха Горенштейна, Олени Стяжкіної. У цьому ж розділі представлені роботи шкіл перекладів Центру юдаїки: тут читач може ознайомитися з новими, раніш не публікованими перекладами творів сучасних івритомовних авторів – Аймана Сиксека, Сайєда Кашуа, Ефраїма Кішон, – та “батьків” їдишської класики – Іцхока Лейбуша Переца та Шолом-Алейхема. (more…)

Книга на сайті
видавництва