Джерело: Михаил Кальницкий. Экспертиза профессора Глаголева // Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах. — Київ: Дух і Літера, 2010. – № 19. – С. 151–164.
Керівник: Леонід Фінберг
Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА спільно з ТРЦ «Art Mall» та Front Pictures підготували сучасну мультимедійну виставку «По обидва боки Бабиного Яру».
У фотографіях, фрагментах кінохронік і текстах було представлено історію єврейської громади Києва до початку Другої світової війни, трагедію Бабиного Яру та боротьбу суспільства за збереження пам’яті про жертв геноциду.
Першу частину виставки було присвячено єврейському релігійному та світському життю початку століття, образам ремісників та митців, які жили в буремні 20-ті та 30-ті роки, різноманітним подіям, що відбувалися до Другої світової. Далі йшлося про вбивства нацистами в Бабиному Яру євреїв, ромів, активістів українського підпілля, душевнохворих, радянських військовополонених…
Заключна частина виставки демонструвала радянські антисемітські процеси 40–50-х років; боротьбу суспільства, перш за все інтелігенції, за збереження пам’яті про Бабин Яр у роки «відлиги».
Завдяки мультимедійним можливостям галереї, відвідувачі побачили одночасно тисячі унікальних кадрів, сюжетів та документів. Окрім аудіотексту про згадані події, супровід виставки складавсяі з творів Дмитра Шостаковича та Дмитра Клебанова. Виставка проходила з 26 вересня по 1 листопада в A-Gallery (на території ТРЦ «ART Mall», Київ).
Книга присвячена проблемі авторства “Протоколів сіонських старшин”, анонімного тексту, який самою своєю появою спровокував на початку ХХ століття масові і вкрай реакційні настрої, які подекуди діють і сьогодні.
Саме підкреслена анонімність “Протоколів” надала покладеному в їх основу міфу про всесвітню змову єврейства проти християн і всього людства взагалі чи не планетарного резонансу. Шляхом історіософського, а далі власне текстологічного аналізу “Протоколів” український дослідник доходить висновку, що вони є літературною містифікацією російського журналіста і белетриста Матвія Головинського (?–1920 рр.). (more…)