Ісахар-Бер Рибак

Ісахар-Бер РИБАК
(1897-21.12.1935)

Графік, живописець, театральний художник, теоретик мистецтва. Народився в Єлисаветграді (нині – Кропивницький). Навчався в Київському художньому училищі (1911–1916) та студії Олександри Екстер. 1916 року за завданням Єврейського історико-етнографічного товариства здійснив разом із Елем Лисицьким експедицію до містечок України та Білорусі, де копіював розписи у дерев’яних синагогах і різьблення надгробків на єврейських кладовищах. 1917 року взяв участь у Виставці художників і скульпторів-євреїв у Москві; критика оцінила його як одного з «найяскравіших і найоригинальніших художників». У Києві виступив одним із учасників відкриття філії Єврейського товариства заохочення мистецтв (1917), засновників Художньої секції Культур-Ліги (1918) й організаторів її 1-ї єврейської художньої виставки в Києві (1920).

1919 року спільно з Борисом Аронсоном опублікував статтю «Шляхи єврейського живопису», що стала своєрідним маніфестом єврейського авангардного мистецтва. 1920 року переїхав до Москви, а 1921 року – до Берліна, де увійшов до групи лівих художників «Листопад», брав участь у її виставках, а також виставках берлінського Сецесіону. Випустив альбоми графіки «Штетл» (Берлін, 1923) і «Єврейські типи України» (Берлін, 1924). 1924 року повернувся до Москви на запрошення Єврейської студії Білоруського театру для оформлення її вистави. Оформлював також вистави Українського державного єврейського театру в Харкові (1925). Здійснив тривалу подорож єврейськими колгоспами України та Криму. Її результатом став альбом «На єврейських ланах України», що вийшов 1926 року в Парижі, куди Рибак остаточно переїхав того року, включившись у тамтешнє художнє життя. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років відбулися його персональні виставки в паризьких галереях. Графічний цикл «Тіні минулого» (Париж, 1932) і керамічні скульптури останніх років життя засвідчили відданість митця єврейській темі. Помер у Парижі.

Ескіз сторінки альманаху «Ейгнс» («Рідне»), 1920. Папір, туш 26 x 17 Збірка Ярона Лавітца (Неве Ярак)

Ілюстрації до книжки Міріам Марголіної Майселех фун кляйнікте кіндерлех («Казочки для діточок»), 1922. Папір, туш 27 x 35,5 Збірка Ярона Лавітца (Неве Ярак)