Петро Рихло. Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини

Додано by

Шібболет – гебрайське поняття, запозичене з біблійної Книги Суддів (12:4–6). Там воно означає словесний розпізнавальний знак, своєрідний пароль, за яким відрізняють своїх від чужинців. Так зветься також один з найвідоміших віршів Пауля Целана, в якому це слово є символом приналежності до табору гнаних і переслідуваних. Шібболет – це немовби диференційний код людської свідомості, носій національної та мовно-культурної ідентичності. Книга літературознавця і перекладача Петра Рихла присвячена пошукам єврейської ідентичності в німецькомовній ліриці Буковини, де ця проблема нерідко набувала не тільки художньо-естетичного, але й екзистенціального значення. Читати далі



Туристична карта “Єврейські адреси Києва”

Додано by

Багатовікова історія Києва – невіддільна від історії місцевої єврейської громади, виникнення якої сягає часів дохристиянської Русі. Попри всі переслідування, єврейська громада Києва залишила яскравий слід в усіх галузях життя міста. У другій половині ХІХ – на початку ХХ століття тут плідно працювали видатні підприємці й комерсанти, інженери та вчені, правники та лікарі, літератори та митці. Пропонована мапа, звичайно, не претендує на всеосяжність. За її межами залишилося чимало адрес, пов’язаних з діяльністю видатних київських євреїв, що уславилися на творчій, науковій, громадянській, господарчій, промисловій та військовій нивах. Але й того, що позначене на карті, вистачає, щоб переконатися в історичний глибині та розмаїтті єврейської духовної та матеріальної спадщини в Києві.

Читати далі



Микола Мащенко. Дитя єврейське

Додано by

„Дитя єврейське” – документальна історія порятунку однієї єврейської дитини в смертну для багатьох тисяч київських євреїв годину. І це не тільки данина пам’яті про жахливу історію Бабиного Яру, що вразила світ своєю безмежною жорстокістю. По суті, це сьогоднішня розмова про сучасні системи насильства.

Читати далі



Культур-Ліґа: Художній Аванґард 1910–1920-х років: Альбом-каталог

Додано by

Альбом-каталог «Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років» створено на основі однойменної виставки, що відбувалася в грудні-січні 2007–2008 років в Національному художньому музеї України. Видання містить наукові статті, присвячені діяльності Культур-Ліґи, які вводять у контекст історичної епохи, в якій функціонувала Культур-Ліґа. Це статті Гілеля Казовського, Ольги Лагутенко і Марини Дмитрієвої. Основна частина видання – це репродукції робіт художників-учасників об’єднання Культур-Ліґа, яким передують короткі біографічні довідки про кожного митця. У виданні представлені роботи Н. Альтмана, М. Епштейна, Г. Інгера, А. Кольника, А. Лабаса, Е. Лисицького, А. Маневича, С. Нікітіна, І. Рабиновича, І.-Б. Рибака, О. Тишлера, Р. Фалька, Й. Чайкова, М. Шагала, М. Шейхеля, Н. Шифріна, Д. Штеренберг, С. Шор. Видання містить також каталог усіх вміщених в альбомній частині репродукцій.
Читати далі



Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець” №17

Додано by

У рубриці «Проза» читач знайде повість Р. Плотнікової про часи Голокосту «В яру згасаючих зірок» та оповідання Г. Кановича про післявоєнне єврейське життя. Поезія представлена О. Городницьким, О. Бобошко та І. Лісовою. У рубриці «Епістолярія» надруковано листи Д. Еттнігера до В.Н.Вайсблата. Розділ «Критика і публіцистика» вміщує тексти: Д. Соболєва «У бік Хазарії», П. Рихла «Поезія після Освенціма: «Фуга смерті» Пауля Целана як інтертекст», «Целанова «Фуга смерті» в українських і російських перекладах (Василь Стус, Петро Рихло, Ольга Судакова, Леонід Череватенко)», Н. Степули «Бруно Шульц: епілог життєпису», С. Левіна «Бабель на Волге: рассказ об одной экспедиции», Я. Палахатнюка «Мій Ізраїль». У розділі «Наші публікації» – стаття  В. Жаботинського «Идеалы стоят выше изветов…». Рубрика «Мистецтво» вміщує статтю Ю. Веретенникової про колекцію єврейських предметів І. Миневича, статтю-інтерв’ю  художника П. Фішеля та художниці-аніматора О. Касавіної.

Читати далі