Яап Танья. П’ятдесят питань про антисемітизм

Додано by

Книга Я. Танья – це спроба автора відповісти на типові питання про феномен антисемітизму в історії та в сучасному житті. Книга розрахована на численну аудиторію, а також може використовуватись як навчальний посібник в курсах про толерантність. Читати далі



Юлій Шейніс, Селім Ялкут. Бажання бачити

Додано by

Книга присвячена опису творчих біографій художників, які визначили історію, традицію та естетику образотворчого мистецтва, із давніх часів аж до наших днів. Книга адресована читачеві, який цікавиться живописом і прагне краще його зрозуміти.

Читати далі



Журнал “Антиквар”. Українська юдаїка: історія надій

Додано by

У вересні 2008 року вийшов спецвипуск журналу «Антиквар», присвячений юдаїці: «Украинская иудаика: история надежд». У номері вміщений ряд статей, підготовлених співробітниками Центру або про колекції Центру:

Татьяна Тартаковская. Мечта о еврейском музее. Интервью с директором Центра Леонидом Финбергом.

Читати далі



Інна Лєсовая. Бесарабський романс

Додано by

«Бессарабський Романс» – книга про талановитих людей, дивні повороти долі та багатогранні форми щастя. Тверезий, іронічний і одночасно повний любові погляд автора вихоплює з хаосу двадцятого століття яскраві, несподівані характери, привабливі деталі, точні приклади часу. Куди лишень не заносить життя героїв роману і в глухе бессарабське містечко, і в австро-угорське, румунське, радянське місто Чернівці, і в гетто на території Трансністрії, і в театр Міхоелса в період його останнього підйому і загибелі, і в одеський санаторій для паралізованих дітей… Читати далі



Борис Хаймович. “Справа рук наших для прославлення”. Розписи синагоги Бейт Тфіла Беньямін у Чернівцях: образотворча мова єврейського майстра

Додано by

Розпис синагоги «Бейт Тфіла Беньямін» у Чернівцях – один із рідкісних витворів мистецтва середини XX ст., сповнених справжнім релігійним почуттям. У розписі чернівецької синагоги представлена найширша художня програма зі всіх виявлених у наш час у синагогах Східної Європи. Незважаючи на безліч авторських новацій, цей розпис генетично пов’язаний зі старою середньовічною образотворчою традицією. Художник користується символіко-емблематичною мовою майстрів, які розписували дерев’яні та кам’яні синагоги. Чернівецькі розписи було б неправильно оцінювати з позицій професійного мистецтва, тоді як вони є феноменом чистого релігійного духу, втіленого у пластичних формах. Як будь-який твір фольклору, вони зігріті теплом щирості й безпосередності, якостями, що надзвичайно рідко зустрічаються у витворах професійного європейського мистецтва ХХ ст. Читати далі