“Мілош належав всім”
15 вересня у рамках Форуму видавців відбувся круглий стіл “Уроки Мілоша для України: діалог цивілізацій”. Учасниками розмови були Мирослав Попович, Ярослав Грицак, Рустам Жангожа, Борис Дубін, Анджей Менцвель. Модератором зустрічі був Ярослав Грицак, який розпочав розмову із тези про те, що найскладніше – заговорити про Мілоша, бо він класик, а класиків, як відомо, ніхто не читає. Розмова про Мілоша вийшла цікавою і плідною. Ми публікуємо основни тези.

Фото з порталу Polit.Ua
Грицак: Мілош належав всім, він був найближчим до культури діалогу.
Питання до учасників дискусії: Чи Східна Європа і далі існує? Чи ми втекли від своєї історії? Втратили свою “інакшість”?
Попович: Апокаліпсис для Мілоша – не обвал і не море крові. Все навколо відбувається звично, і поряд із таким звичайним перебігом подій діється жах.
Подолання відстані між цивілізаціями є насправді подоланням відстані між людьми, залежить від їхньої здатності почути одне одного.
Жангожа: Наше сознание инвалидизировано в силу советского опыта.
Нынешняя Европа демонстрирует конечность своих уже сложившихся на протяжении веков ценностей.
Дубин: Ни страны, ни люди, живущие в них, не являются заложниками истории. Выбор есть всегда, но этот выбор чрезвычайно труден.
История как таковая – порождение и плод ХІХ века. И человек сам по себе и народ как общность существуют и вне истории, поперек нее.
Милош переводил и своих современников, и книги Святого Писания. Поскольку перевод – это возможность одновременного существования в разных временах и пространствах. И сама Европа является такой возможностью.
Европа – это прежде всего внимание к Другому/Другим. Европа как таковая – проблема Другого. Другой помогает взглянуть на самого себя иначе. Другой показывает тебе самому, что и ты – Другой.
Менцвель: Мені не подобається теза Мілоша про інакшість Східної Європи.Ми є різними, ми відрізняємось, але ми не є інакшими, Іншими. Інакшість дуже часто стає об’єктом ідеологізації.
“Родинна Європа” вчить нас розумінню різності у ступені, а не у якості.
Ми мусимо зрозуміти, яким був наш спільний досвід. Той, що міг би бути корисним для всього світу.
Грицак: Мілош – один із тих інтелектуалів, який хотів найбільше розповісти про досвід Східної Європи.