Наша авторка, поетка Маріанна Кіяновська здобула Національну премію імені Тараса Шевченка 2020 року!

Вона перемогла у номінації ‘’Література’’ із книгою поезій “Бабин Яр. Голосами” (Дух і Літера, 2017). Вірші Маріанни Кіяновської – свого роду монологи жертв трагедії в Бабиному Яру або її свідків.

Твори пані Маріанни перекладено англійською, німецькою, італійською, шведською, азербайджанською, грузинською, польською, сербською, чеською, словацькою, словенською, литовською, білоруською, російською мовами та івритом.

* * *

про нас не напишуть ми ті хто ніхто ми невтеклі
самі поприходили встали при брамі цегельні
а ті поліцаї і німці горітимуть в пеклі
бо крики і шепіт і стогін тут справді пекельні

про нас не напишуть нічого і навіть доносів
наприклад про мене сусідка моя по квартирі
стою коло неї я взута хоч декотрі босі
вона комсомолка і часто стріляла у тирі

одначе лишилася в києві мама з інфарктом
рука здійнялася полегшити муки та пізно
ми з нею так близько ця відстань між фатумом й фартом
насправді смішна німець дивиться тоскно та грізно

тому що у мене з собою в пакунку нотатки
багато паперу не золото навіть не шуба
на хутра він дивиться тепло на інші манатки
з байдужістю вбивці йому усміхається люба

вона серед нас в неї мама була колись лея
на них хтось доніс ці доноси немов похоронки
вона спакувала все цінне стоїть тепер в шлеях
достоту як кінь сяють золотом жовті коронки

я хочу молитися спати і зернятко кави
або навпаки хочу зернятко кави і спати
про нас не напишуть історію це не цікаве
рови вже готові хоч може накажуть копати.

У книзі “Бабин Яр. Голосами”, підготованій до друку в Центрі юдаїки НаУКМА, використано ескізи Ади Рибачук та Володимира Мельниченка для проекту пам’ятника жертвам Бабиного Яру, роботу художника Зіновія Толкачова із серії “Майданек” (1944), а також фото Дмитра Пейсахова із циклу “Бабин Яр”.