The book examines a “vegetarian” period of Ukraine’s Soviet history when the regime had already stopped practising mass repressions, and yet the ideological pillars of late Stalinism, though slightly modified, remained the same. One element of propaganda was the so-called “fight against international Zionism.” The content of Party, state, and secret police documents impresses the reader with its ideological rhetoric and latent antisemitism as well as a combination of distorted reality and lies. Based on the archival collections of the Communist Party, the book shows that the methods of “anti-Zionist” propaganda were too distant from reality and could not influence the minds of those who did not find their place in the tight grip of the Soviet society.
(more…)
Збірка статей відомого українсько-канадського історика Івана-Павла Химки висвітлює проблеми українсько-єврейських відносин часів Другої світової війни, вивчення яких досі потребує не лише професіоналізму, а й інтелектуальної сміливості. Спираючись на джерела з архівів України, США, Канади, Польщі, Німеччини та Ізраїлю, автор розповідає, як звикання до насильства, організованого та підбурюваного нацистською владою, вивільняло руйнівний потенціал людської психіки, що уможливив етнічні чистки навіть поза сферою контролю окупаційного режиму. Досліджуючи поведінку місцевого населення України під час Голокосту, він показує, що за різних обставин одні й ті самі індивіди могли бути і пасивними спостерігачами, і співучасниками злочинів, і рятівниками. (more…)
видавництва
Щоденник Етті Гіллесум розкриває глибоку внутрішню зміну, яка відбувається з авторкою в роки Другої світової війни під час посилення утисків євреїв у Нідерландах. 27-річна єврейська жінка
із неймовірно інтенсивним емоційним та інтелектуальним життям і невизначеними прагненнями між 1941 та 1943 перетворюється на зрілу особистість. Посеред пекла воєнних часів, у вирі непростих особистих стосунків, за підтримки друзів та улюблених книжок Етті навчається плекати в собі паростки любові, віри та людяності, приймати долю свого народу без нарікань та озлоблення і в глибині страждань щоразу відкривати красу життя. Зрештою, читач стає свідком того, як, перебуваючи у концтаборі, вона прагне стати «мислячим серцем бараку». (more…)