Leonid Finberg and Petro Rykhlo discuss Paul Celan

Posted on by

Черговий випуск програми «Видавництво «Дух і Літера» та його друзі» на інтернет-каналі Ukrlife.tv присвячений творчості Пауля Целана.

Співрозмовник Леоніда Фінберга, доктор філології, професор Чернівецького університету Петро Рихло розповідає про творчість видатного поета Пауля Целана та про свій проект видання 20 томів віршів Целана (білінгва). 

Перший том «Пауль Целан. Мак і пам’ять. Поезії нім. та укр. мовами / пер. з нім. Петра Рихла. – Чернівці: Книги–ХХІ, 2013» вже в книгарнях.

Найвідоміший твір Пауля Целана «Фуга смерті» перекладено багатьма мовами народів світу. Пропонуємо декілька інтерпретацій «Фуги смерті» в українських та російських перекладах.

Целанова «Фуга смерті» в українських і російських перекладах

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе ввечері,
ополудні, вранці п’ємо, і ніччю п’ємо і в обід –
п’ємо і п’ємо і п’ємо,
в повітрі ми роємо яму, в ній буде не тісно.
В домі живе чоловік, зі зміями грається, пише,
пише, коли над Німеччиною присмеркає,
про золото кос твоїх, Маргарито, він пише і з дому виходить;
зорі яриють, а він зграю скликає хортів,
євреїв скликає на посвист: рийте могилу в землі, –
і наказує грайте, заграйте до танцю мерщій.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,
ополудні, вранці п’ємо, п’ємо тебе ввечері –
п’ємо і п’ємо і п’ємо,
В домі живе чоловік, зі зміями грається, пише,
пише, коли над Німеччиною присмеркає,
про золото кос твоїх, Маргарито, і попіл твоїх Суламіфів;
в повітрі ми риємо яму, в ній буде не тісно.

Глибше укопуйтесь в землю, наказує, хай ці копають,
а ці хай співають і грають – розмахує він пістолетом,
він з голубими очима – заступи глибше стромляйте,
наказує, ці хай копають, ці ж грають до танцю мерщій.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,
ополудні, вранці п’ємо, п’ємо тебе ввечері –
п’ємо і п’ємо і п’ємо,
В домі живе чоловік, золото кіс твоїх, Маргарито,
попіл твоїх Суламіфів, зі зміями грає.
Кричить: награвайте, від смерті солодша смерть – німецький музика
кричить: хай тихішають скрипки, небавом ви станете димом, труна ваша буде у хмарах, вам буде не тісно в труні.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,
ополудні знову п’ємо смерть, німецький музика,
п’ємо тебе ввечері, вранці, п’ємо і п’ємо і п’ємо;
смерть, німецький музика з голубими очима,
куля його свинцева поцілить тебе просто в лоб.
В домі живе чоловік, золото кіс Маргарити,
псів він на нас нацькував, у повітрі труну подарує,
він грає зі зміями, марить, смерть – німецький музика,

золото кіс Маргарити,
попіл твоїх Суламіфів.

Переклад Василя Стуса

Чорне дійво світання ми п’ємо його вечорами
ми п’ємо його вдень і зрання ми п’ємо його уночі
ми п’ємо і п’ємо
ми копаєм могилу в повітрі там лежати нетісно
В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише
він пише в Німеччину смерком твоя золотиста коса Маргарито
він пише отак і виходить надвір і виблискують зорі він посвистом псів своїх кличе
він свистить і скликає євреїв своїх і велить їм копати могилу в землі
він наказує нам грайте хутко до танцю

Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе зрання і вдень ми п’ємо тебе вечорами
ми п’ємо і п’ємо
В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише
він пише в Німеччину смерком твоя золотиста коса Маргарито
Твоя попеляста коса Суламіт ми копаєм могилу в повітрі там лежати не тісно

Він гукає ви перші копайте-но глибше ви другі співайте і грайте
він вийма з кобури залізяку він розмахує нею очі його голубі
глибше вганяйте лопати ви перші ви другі продовжуйте грати до танцю

Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе вдень і зрання ми п’ємо тебе вечорами
ми п’ємо і п’ємо
в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіт він змій приручає

Він гукає смерть потребує ніжнішої гри смерть це з Німеччини майстер
він гукає жагливіш водіте смичками тоді ви полинете димом в повітря
тоді ви могилу дістанете в хмарах там лежати нетісно

Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе вдень смерть це з Німеччини майстер
ми п’ємо тебе вечорами і зрання ми п’ємо і п’ємо
смерть це з Німеччини майстер очі його голубі
він поцілить свинцевою кулею прямо в серце тобі
в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито
він спускає на нас своїх псів він дає нам могилу в повітрі
він змій приручає і марить смерть це з Німеччини майстер

твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіт

Переклад Петра Рихла

Черное молоко рассвета мы пьем его вечерами
мы пьем его в полдень и утром мы пьем его ночью
пьем и пьем
мы роем могилу в воздушном пространстве там тесно не будет
В том доме живет господин он играет со змеями пишет
он пишет когда стемнеет в Германию о золотые косы твои Маргарита
он пишет так и встает перед домом и блещут созвездья он свищет своим волкодавам
он высвистывает своих иудеев пусть роют могилу в земле
он нам говорит а теперь играйте станцуем

Черное молоко рассвета мы пьем тебя ночью
мы пьем тебя утром и в полдень мы пьем вечерами
пьем и пьем
В том доме живет господин он играет со змеями пишет
он пишет когда стемнеет в Германию о золотые косы твои Маргарита
пепельные твои Суламифь мы роем могилу в воздушном пространстве там тесно не будет

Он требует глубже врезайте лопату в земные угодья эй там одному а другому играйте и пойте
он шарит железо на поясе он им машет глаза у него голубые
глубже лопату врезай эй там одному а другому играй не кончай мы танцуем

Черное молоко рассвета мы пьем тебя ночью
мы пьем тебя в полдень и утром мы пьем вечерами
пьем и пьем
в том доме живет господин о золотые волосы твои Маргарита
пепельные твои Суламифь он играет со змеями пишет

Он требует слаще играйте мне смерть Смерть это немецкий учитель
он требует темней ударяйте по струнам потом вы подыметесь в небо как дым
там в облаках вам найдется могила там тесно не будет

Черное молоко рассвета мы пьем тебя ночью
мы пьем тебя в полдень смерть это немецкий учитель
мы пьем тебя вечерами и утром пьем и пьем
Смерть это немецкий учитель глаза у него голубые
он целит свинцовая пуля тебя не упустит он целит отлично
в том доме живет человек о золотые косы твои Маргарита
он на нас выпускает своих волкодавов он нам дарит могилу, в воздушном пространстве
он играет со змеями и размышляет Смерть это немецкий учитель

золотые косы твои Маргарита
пепельные твои Суламифь

Перевод Ольги Седаковой

Чорний набіл розсвітання його ми п’ємо увечері
ми п’ємо його вдень і ранком ми п’ємо уночі
ми п’ємо і п’ємо
у повітрі копаєм могилу там лежати не буде затісно
в цьому домі живе чоловік він гадюками бавиться пише
він пише як смеркне в Німеччину твоя золота коса Маргарито
він пише виходить з дому а зорі сяють свистить скликає своїх собацюг
прикликає жидів до себе він велить копати могилу в землі
наказує нам награвати до танцю

Чорний набіл розсвітання тебе ми п’ємо уночі
ми п’ємо тебе ранком і вдень тебе ми п’ємо увечері
ми п’ємо і п’ємо
в цьому домі живе чоловік він гадюками бавиться пише
він пише як смеркне в Німеччину твоя золота коса Маргарито
твоя спопеліла коса Суламіт
у повітрі копаєм могилу там лежати не буде затісно

Він гукає вкопуйтесь глибше у твердь а ви співайте собі й награвайте
він вихоплює пістолет він погрожує залізяччям очі у нього блакитні
вкопуйтесь глибше у землю, а ви награвайте далі до танцю

Чорний набіл розсвітання тебе ми п’ємо уночі
ми п’ємо тебе вдень і ранком тебе ми п’ємо увечері
ми п’ємо і п’ємо
в цьому домі живе чоловік твоя золота коса Маргарито
твоя спопеліла коса Суламіт він гадюками бавиться пише
Награвайте солодку смерть він гукає капут це німецький маестро
скрипалі награвайте ніжніше ви димом здійметесь у повітря
ви могилу матимете у хмарах там лежати не буде затісно

Чорний набіл розсвітання тебе ми п’ємо уночі
ми п’ємо тебе вдень капут це німецький маестро
тебе ми п’ємо увечері й ранком ми п’ємо і п’ємо
капут це німецький маестро очі у нього блакитні
свинцевою кулею він поцілить тобі в чоло
в цьому домі живе чоловік твоя золота коса Маргарито
він спускає своїх собацюг нам дарує могилу в повітрі
він гадюками бавиться марить капут це німецький маестро

твоя золота коса Маргарито
твоя спопеліла коса Суламіт

Переклад Леоніда Череватенка

Опубліковано: Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець» №17 – К.: Дух і Літера, 2007. – 396 с.

Comments are disabled