Євген Сверстюк – Валерія Андрієвська: Листування (у 2 томах, 3 книгах)

Додано by

До книжки увійшло листування літературознавця, есеїста, одного з лідерів руху опору 1960-х Євгена Сверстюка (1928–2014) з його дружиною Валерією Андрієвською (нар.  1938), психолінгвістом, співробітницею Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Епістолярій, що склався упродовж 12 років, з одного боку, в політичних таборах і на засланні, з іншого – в умовах радянського Києва, є детальним описом повсякдення та чуттєвого досвіду адресатів і вповні передає суспільну атмосферу того часу.

Характерна особливість листів – уміння авторів стати над життєвими обставинами, вірність справжнім, непроминальним цінностям. Дуже світлі і психологічно виважені, вони слугували як внутрішнє опертя і захисний щит, як спосіб творчої реалізації і життєдайного спілкування духовно споріднених людей.

Перший том, складений із двох книжок, містить листування періоду перебування Євгена Сверстюка в таборах.

Другий том містить листування періоду перебування Євгена Сверстюка на засланні, а також додаткові матеріали, що висвітлюють його життя упродовж відбування усього терміну покарання.

…Книжка ця — епістолярне воплочення любові. Трепетна й чутлива пестливість двох невинних душ, силоміць розлучених сатанинською системою. Зігрівши одна одну, вони сходяться в епіцентрі їхньої любові — душі їхньої неповторної донечки.

Є щось викличне й закономірне водночас, що високу приватну епістолярію врешті-решт оприлюднено. Викличне, бо лист — це завжди інтимність, а в таборі для в’язня листи — найсокровенніше таїнство… Проте є в оприлюдненні високого листування і своя виправданість. Бо відходить людина у вічність, минає певний час, і ти переконуєшся, що, кажучи дружині: «Вони ж [листи. — М. М.] мають сенс лише для Тебе», — Євген Сверстюк усе-таки помилився: таке високе листування має сенс не лише для адресатки, а й для всіх нас.

…В одному зі своїх листів Євген Сверстюк якось сказав: «Людина мусить зазирати собі в серце». Читаючи листування подружжя Сверстюків, ми зазираємо відразу у два люблячі серця — й зачудовано милуємося, наскільки вони гарні.

Мирослав Маринович, дисидент, правозахисник, віцеректор Українського католицького університету, почесний президент Українського ПЕН

Одна з найцікавіших книжкових новинок “Арсеналу”… Листи з таборів та заслання в невільний радянський Київ чудово відтворюють гнітючу атмосферу пізнього совка. На цьому тлі особливо яскраво виглядають такі світлі постаті, як Євген Сверстюк та його дружина. Дякую “Дух і Літера” за здійснену велику і вкрай потрібну роботу.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Євген Сверстюк – Валерія Андрієвська: Листування [у 2 т., 3 кн.]. – Київ: Дух і Літера, 2019. – Т. 1. – Кн. 1: 1973–1975. – 736 с.; кн. 2: 1976–1978. – 712 с.; т. 2: 1979–1983. – 672 с. – (Бібліотека спротиву, бібліотека надії).

ISBN 978-966-378-526-4 (двотомник), 978-966-378-663-6 (т. 1, кн. 1), 978-966-378-664-3 (т. 1, кн. 2), 978-966-378-665-0 (т. 2)

Навколо книги:

Мирослав Маринович, Трикутник взаємопомічної любові, Критика.

Наталія Петрук, Діалог під наглядом: епістолярії Євгена Сверстюка на «Книжковому арсеналі», Радіо Свобода.

Comments are disabled