Натан Забара

Опис фонду

 

Натан Забара (1908–1975) – їдишомовний письменник.

Народився в 1908 р. на Волині (с. Рогачів). Закінчив школу робітничої молоді у м. Новоград-Волинському. У 1925 р. переїхав до Києва, вступив до Інституту єврейської культури. У 1930 р. Натан Забара почав друкуватися. У 1931 р. письменника  призвали до Червоної армії. Після демобілізації Натан Забара навчався в аспірантурі Інституту єврейської культури АН УРСР. З 1941 по 1947 рр. служив у радянській армії. 

У 1951 р. Натана Забару, як і багатьох єврейських письменників, було заарештовано за «націоналістичну пропаганду». Йому приписали ще й «підривну діяльність» та «контакти з іноземними розвідками». Особлива судова колегія при МДБ УРСР визнала письменника винним і засудила до 10 років заслання в Магаданські табори. Перебуваючи на засланні, Натан Забара влаштовував для єврейської молоді на Колимі пасхальні седери, залучав її до національних традицій і культури. 

У 1956 р. Натана Забару реабілітували і дозволили повернутися до Києва. В останні роки життя письменник тяжко хворів внаслідок перебування в сталінських таборах. Помер у Києві в 1975 р.

В архіві представлено рукописи творів Натана Забари, листи, документи (усього понад 1100 одиниць зберігання).

Найбільшу цінність в архівній спадщині Натана Забари становлять їдишомовні матеріали, пов’язані з роботою над історичним романом-епопею «Колесо крутиться»: рукописи окремих частин твору (різні варіанти), чернетки та підготовчі матеріали, які дозволяють поетапно дослідити копітку роботу майстра над цим масштабним епічним полотном.

 «Колесо крутиться» –  це не лише вершина творчості Натана Забари, а й один із кращих їдишомовних романів ХХ ст. У творі описується життя євреїв раннього Середньовіччя (початку XIII століття) у різних країнах Західної Європи (зокрема, у Франції та Іспанії). Натан Забара працював над цим твором з 1967 р. і до самої смерті в 1975 р.

В оригіналі книга називалася «Galgal ha-hozer» (давньоєврейська ідіома, що звучить на сучасному івриті [гальгАль hа-хозЕр]). Смисловий переклад виразу – «Все повторюється». Саме під такою назвою в архіві фігурують рукописи деяких розділів роману. Однак перекладач і редактор вважали за потрібне перекласти назву твору як «Колесо крутиться».

Роман публікувався в «Советіш геймланд» з 1972 по 1975 рік. У 1979 р. усі частини епопеї вийшли окремою книгою в московському видавництві «Радянський письменник». Редактор (або, радше, цензор) цього видавництва Мойсей Бєлєнький «у кращих традиціях» радянського редагування пошматував твір, викинувши з нього цілі епізоди, пов’язані з Палестиною. 

На основі представлених в архіві авторських варіантів роману можна провести цікаве текстологічне дослідження і з’ясувати ступінь втручання редакторів і цензорів в оригінальний текст роману.

Останнім бажанням Натана Забари було побачити свою книгу виданою в Ізраїлі – російською мовою та івритом. Російський переклад роману вийшов в Єрусалимі у 2004 р. А от івритомовного варіанту й досі немає. Для перекладачів, які бажають виконати останню волю письменника і перекласти роман івритом, в архіві є всі необхідні матеріали.

У Центрі зберігаються також рукописи інших романів письменника (деякі з них представлено кількома різними варіантами або фрагментами). Ці рукописи – унікальна джерельна база для дослідження розвитку їдишомовної прози 2-ї половини ХХ ст.:

  • роман «Звичайна мама» (твір було видано в 1968 р.; в архіві – рукописи різних частин цього твору їдишем, 1965 р..);  
  • роман «Батько»  (твір було видано в 1961 р., в архіві  – рукопис рос. мовою, дата відсутня); 
  • «Сьогодні народжується світ» – мабуть, найуспішніший у комерційному плані гостросюжетний роман Натана Забари, виданий у 1968 р. (їдиш та рос. пер. з їдишу; в архіві зберігаються різні варіанти цього твору, що мають назви «День народження Еріки», «Кінець сезону»). 

Збереглися також рукописи романів, про видання яких немає інформації:  «Син генерала» (1947, їдиш), «Дядько» (їдиш, 1969). 

П’єси, кіносценарії. Драматургічний доробок письменника в архіві представлено інсценізацією його ж прозового твору «День народження Еріки» (рос., 1948), а також п’єсами «Травень… і має бути весна» (їдиш, 1946–1947), «Весна в підземеллі» (4 варіанти, рос., їдиш, 1958, 1964), «Говорить Москва» (2 варіанти, їдиш, 1949).

Натан  Забара працював у популярному в ХХ ст. жанрі кіноповісті. В архіві представлено 4 варіанти кіноповісті «Кінець сезону» (їдиш, рос., 1964), а також кіносценарій «Дайте правді переночувати в цьому будинку» (рос., без дати). Ці рукописи можуть становити інтерес для дослідників драматургії 2-ї половини ХХ ст.

Натан Забара залишив чималий доробок у жанрі малої прози (новели, оповідання, притчі тощо). В архіві зберігаються рукописи понад 20 творів їдишем, російською та українською мовами, серед них – новели й оповідання «Шевченко на Волині» (1963, їдиш, укр.), «Омана» (рос., без дати), «Доля щоденника мого батька» (їдиш, рос., 1969), «Три невигаданих оповідання» (їдиш, 1961) та ін. 

Оскільки Натан Забара друкував малі твори переважно в журналах та газетах, зараз важко встановити, що саме з представленого в архіві було вже надруковано за життя письменника. Цілком імовірно, що є рукописи творів, які ще не публікувалися.

Листування. Архів містить близько 750 листів, що охоплюють період 50-х – початку 70-х рр. ХХ ст. (мови – їдиш, рос., укр.). Ці листи – цінний матеріал для науковців, оскільки вони не лише дозволяють дослідити процес роботи Натана Забари над деякими творами, а й відтворюють психологічний портрет письменника і дають уявлення про літературне життя в СРСР тих десятиліть. Серед кореспондентів Натана Забари – колеги-літератори, редактори та видавці: зокрема, це письменники І. Кіпніс, Й. Бухбіндер, Д. Хайкіна, І. Фалікман, редактор журналу «Советіш геймланд» А. Вергеліс, перекладач А. Семеновкер та ін. Варті уваги 37 листів самого Натана Забари, адресовані друзям і родичам, а також редакторам і видавцям. Так, дослідників може зацікавити листування письменника з редакцією «Советіш геймланд» з приводу публікації роману твору «Колесо крутиться».

В архіві зберігаються також матеріали інших осіб. Зокрема, це твори письменників О. Шапінського, О. Козирського, В. П’ятигорського (мови – їдиш, рос.). Очевидно, Натан Забара готував на них відгуки чи допомагав редагувати. 

Серед матеріалів інших осіб знайдено 22 вірші їдишем відомого поета Матвія Талалаєвського. Обидва письменники жили в Києві в один і той самий час і, без сумніву, були знайомі. Як і чому вірші Талалаєвського потрапили до Натана Забари – ще одна загадка для дослідників.