Іхіл (Ієхіель) Фалікман (1911–1977) – їдишомовний письменник.
Іхіл Фалікман народився в 1911 р. у містечку Любарі Волинської губернії (нині – смт. у Житомирській обл.). Закінчив семирічну школу й художній технікум у Києві (1931). У літературі дебютував повістю «Степес шітн зіх» («Степи обсипаються», 1931). Був серед перших поселенців Єврейської автономної області; у 1932–1934 рр. працював у місцевій їдишомовній пресі. Враження від життя на Далекому Сході лягли в основу книжки «Цвішн сопкес» («Серед сопок», 1937). Повісті й новели довоєнного періоду склали книжку «Онхейб фрилінг» («Провесна», 1940).
Під час Другої світової війни служив у Червоній армії, працював у фронтовій пресі, не припиняючи писати прозу їдишем. Події тих років відбилися в книжках «Лібе ін фаєр» («Любов у вогні», 1943) і «Менчн фун майн ланд» («Люди моєї країни», 1945). У повоєнний час написав романи «Ді шайн кумт мізрех» («Світло йде зі сходу», 1948) і «Дер шварцер вінт» («Чорній вітер», 1968). Закінчив заочне відділення Київського педагогічного інституту (1952). У 1960–70-ті роки був членом редколегії та постійним автором журналу «Совєтіш Геймланд». Помер Іхіл Фалікман у 1977 р. у Києві.
В архіві представлено рукописи творів Іхіла Фалікмана, листи, фотографії, документи (всього близько 1090 одиниць зберігання).
Деякі з представлених в архіві творів були надруковані за життя автора («Приречені беруть зброю», «Світло приходить зі Сходу», «Чорний вітер»). Однак, враховуючи «традиції» радянського редагування, можна припустити, що ці твори пройшли опрацювання не лише редакторами, а й цензорами. Тому було б доречно провести текстологічне дослідження авторських рукописів і порівняти їх з опублікованими текстами. Є також велика ймовірність, що частина творів, які зберігаються в архіві, не друкувалися за життя письменника.
Отже, рукописи Іхіла Фалікмана чекають на допитливих науковців. Крім літературознавців, що вивчають розвиток їдишомовної прози в СРСР, творча спадщина письменника може зацікавити дослідників історії Другої світової війни та Голокосту, адже Іхіл Фалікман був одним із літераторів, які започаткували художнє відтворення й осмислення теми Катастрофи.
Романи: «Приречені беруть зброю» (1944–1962, їдиш, рос.), «Солдат» (без дати, їдиш), «Чорний вітер» (фрагмент, 1968, їдиш), «Світло приходить зі Сходу. Приречені беруть зброю» (їдиш, без дати), «У петербурзькій редакції» (їдиш, без дати).
В архіві також зберігається фрагмент невідомого великого прозового твору, написаного їдишем (98 аркушів); цей рукопис потребує ретельного опрацювання перекладачами та літературознавцями.
Повісті: «Дорога крізь ліс» (рос., 1966–1967), «Тиха вода» (рос., 1966-1967), «Солдат» (їдиш, 1948).
Оповідання: «Гірке полювання» (їдиш, 1966-1967), «Горпинка» (рос., укр, без дати), «Колючки» (їдиш, без дати), «Латина» (їдиш, 1972), «Ліс-красень» (їдиш, 1963), «Мамині казки» (їдиш, без дати), «Меморіальна дошка» (їдиш, без дати) та ін. (усього понад 30 оповідань, деякі твори мають кілька варіантів).
Статті та рецензії. Літературознавців можуть зацікавити літературно-критичні статті й рецензії Іхіла Фалікмана: «Молоді поети, загиблі на фронті: Аврам Бородянський, Волько Редько» (їдиш, без дати), «Про творчість А. Л. Кацева» (рос., 1973), «Про творчість Лізена А.М.» (рос., 1973) та ін. (усього 6 рукописів).
Листування. В архіві представлено близько 950 листів, листівок і телеграм за 1943–1989 рр. Чимало листів та листівок написані їдишем (близько 320), а також російською (приблизно 600) та українською (близько 30) мовами.
Завдяки тому, що багато листів збереглися з конвертами, ми можемо встановити майже всіх кореспондентів Іхіла Фалікмана: це члени родини, друзі, колеги-літератори, видавці та редактори. Серед відомих адресантів – письменники Х. Табачников, І. Друкер, Р. Рубіна, М. Талалаєвський, Н. Забара, Л. Вишеславський, О. Ковінька, М. Тейф, Н. Лур’є, головний редактор журналу «Совєтіш Геймланд» А. Вергеліс, редактор газети «Біробіджанер Штерн» Б. Міллер, літературознавець Г. Ременик. Збереглися також листи Іхіла Фалікмана до дружини – поетеси Дори Хайкіної та синів – Самуїла і Дмитра.
Колекція листів потребує ретельного дослідження: це дозволить не тільки отримати нову інформацію про письменника Іхіла Фалікмана, а й доповнити загальну картину літературного процесу в СРСР 1960-х – 1970-х рр. та культурного життя єврейської творчої інтелігенції.
Документи. Істориків та документознавців можуть зацікавити документи Іхіла Фалікмана: посвідчення особи гвардії капітана Фалікмана І. Ш. (1943), посвідчення, видане Народним комісаріатом шляхів сполучення (1945), диплом Київського державного учительського інституту (1949), трудова книжка (1950), профспілковий квиток (1961) та ін. (усього близько 20 документів за 1943–1975 рр.).
Особисті речі. Цікавим експонатом є фрагмент люстри, підібраний у травні 1945 р. майором Фалікманом з підлоги кабінету Гітлера в Берліні. Зберігся також малюнок олівцем, виконаний Іхілом Фалікманом: «Портрет Леніна» (1948).
