Архіви єврейських письменників

У Центрі досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства зберігаються оригінальні матеріали (рукописи творів, публікації, листи, документи, фотографії) єврейських письменників, які розпочали свою творчу діяльність у радянські часи:

Безумовно, найбільшу цінність в архіві кожного з письменників становлять рукописи їхніх творів (деякі представлено в кількох редакціях, з авторськими правками). Сьогодні важко визначити, чи всі вони свого часу були надруковані. Є велика ймовірність, що деякі з  цих творів досі чекають на зустріч із читачами, тому це питання потребує ретельного дослідження. Крім того, навіть ті твори, що публікувалися за життя авторів, у радянські часи проходили сувору цензуру, як, наприклад, роман Натана Забари «Колесо крутиться». Необхідно провести низку текстологічних досліджень, щоб з’ясувати ступінь втручання цензорів і редакторів в оригінальні авторські тексти. Майже всі письменники, за винятком Бориса Хандроса, писали їдишем, тому їхня архівна спадщина потребує опрацювання не лише літературознавцями, а й філологами-їдишистами.

Письменницькі архіви Центру містять унікальні матеріали для дослідників радянської їдишомовної літератури. Відомими поетами, що писали їдишем, були Матвій Талалаєвський, Рива Балясна, Михайло Пінчевський, Дора Хайкіна, Йосип Бухбіндер, Ісаак Кіпніс. Розвиток їдишомовної прози в СРСР можна простежити на прикладі творчості Натана Забари, Олександра Лізена, Іхіла Фалікмана, Матвія Талалаєвського. Крім того, Михайло Пінчевський і Матвій Талалаєвський зробили значний внесок у розвиток їдишомовної драматургії (так, п’єси Пінчевського були в репертуарі знаменитого Київського ГОСЕТу ім. Шолом-Алейхема). Література на їдиші, яка походила з України, мала свою специфіку, що полягала в тісному зв’язку з єврейськими містечками – штетлами. Істориків, що досліджують Другу світову війну та Голокост, можуть зацікавити матеріали з архівів письменників-фронтовиків. Матвій Талалаєвський, Натан Забара, Іхіл Фалікман були кореспондентами фронтових газет, їхні публікації у військовій пресі представлені в архівах. Цінним джерелом інформації про життя і побут радянських бійців є фронтові листи, які писав дружині, родичам і друзям Матвій Талалаєвський. Борис  Хандрос був бійцем Червоної армії, згодом він потрапив у гетто концтабору «Печора», але йому пощастило вижити. В архіві Бориса Хандроса зберігаються свідчення людей, що пережили Голокост.

В архівах є матеріали, які можуть зацікавити науковців, що вивчають історію сталінських репресій. Після розгрому в 1948 р. Антифашистського єврейського комітету в СРСР розпочалася чергова хвиля репресій, жертвами якої стали численні представники єврейської інтелігенції. Ісаак Кіпніс, Михайло Пінчевський, Матвій Талалаєвський, Натан Забара, Рива Балясна, Олександр Лізен, Іхіл Фалікман, Йосип Бухбіндер на початку 1950-х рр. були заарештовані й засудженні «за єврейський націоналізм» до різних термінів ув’язнення, відбували покарання у виправно-трудових таборах. Унікальні матеріали, пов’язані з цими трагічними подіями, представлено в архівах усіх репресованих письменників. Зокрема, в архівах Риви Балясної, Матвія  Талалаєвського, Бориса Хандроса є листи з місць позбавлення волі, документи тих років (довідки, судові вироки тощо). В архіві Матвія Талалаєвського зберігаються унікальні матеріали – рукописні зошити зі сценаріями вистав і концертів художньої самодіяльності, які письменник організовував для товаришів по нещастю в дні радянських свят.

Значну частину архівної спадщини кожного з письменників становить листування. Листи – цінне джерело інформації не тільки про творче та приватне життя конкретного літератора, вони допомагають створити цілісну картину літературного процесу та культурного життя єврейської творчої інтелігенції в СРСР у 2-й половині ХХ ст.

Окремої уваги варті документи письменників та членів їхніх родин (посвідчення, членські квитки, трудові книжки, довідки тощо). Вони не лише доповнюють біографічні відомості про того чи іншого літератора, а й будуть корисними для істориків і документознавців.

Отже, письменницькі архіви Центру можуть становити інтерес для літературознавців, театрознавців, філологів-їдишистів, перекладачів, істориків, культурологів, документознавців і всіх, кого цікавлять єврейська радянська література та долі представників єврейської інтелігенції.