Зіновій Толкачов (1903–1977) – художник-монументаліст, майстер станкової і книжкової графіки.

Зіновій Толкачов народився у 1903 р. Дитинство майбутнього митця пройшло в білоруському містечку Щедріні – єврейській землеробській колонії. Зіновій закінчив ремісниче відділення Київського казенного єврейського училища, потім пів року навчався в художній школі, яку був змушений покинути через важке матеріальне становище. Заробляв на життя, розписуючи вивіски та малюючи кіноафіші. У 1919–1920 рр. навчався у ВХУТЕМАСі в Москві (у П. Кончаловського), а в 1928–1929 рр. – у Київському художньому інституті (у Ф. Кричевського), де згодом викладав, а перед війною був запрошений на посаду декана.

Ще до початку Другої світової війни Зіновій Толкачов уже був відомим художником, роботи якого експонувалися в музеях багатьох українських міст, а також у Москві, Ленінграді, Празі, Варшаві, Венеції, Філадельфії, Копенгагені, Амстердамі (хоча після війни художник зазнав утисків і переслідувань за «космополітизм»). 

Під час Другої світової війни Зіновій Толкачов був фронтовим художником. Брав участь у звільненні Освенціма і Майданека, у  концтабір  «Аушвіц-Біркенау» потрапив відразу після його звільнення бійцями Першого українського фронту. Під враженням від побаченого художник прямо в таборі почав робити замальовки. Коли не було паперу – малював на табірних бланках. Він став одним із перших митців, хто зобразив жахи нацистських таборів смерті та Голокост.

Зіновій Толкачов – автор портретів радянських державних діячів та українських письменників, у його доробку були також численні плакати, сатиричні малюнки в журналі «Перець», ілюстрації до творів Шолом Алейхема та інших авторів. Проте найбільш відомі його серії літографій на антифашистські теми («Майданек», «Освенцім», «Квіти Освенціма»). 

Помер художник у 1977 р. у Києві.

****************************************** 

 В архіві Центру зібрано унікальні матеріали, пов’язані з життям і творчістю Зіновія Толкачова (понад 220 одиниць зберігання), які можуть зацікавити мистецтвознавців і культурологів,  істориків, що вивчають Другу світову війну та Голокост, дослідників життя і побуту єврейських містечок.

Представлено 16 автолітографій Зіновія Толкачова: 

• 6 автолітографій із серії «Містечко» (за творами Шолом-Алейхема, 1945). Ці роботи вочевидь були навіяні не лише прочитанням книг класика єврейської літератури, а й спогадами про власне дитинство, що пройшло одному з  єврейських містечок на Гомельщині в Білорусі.
• 1 автолітографія зі знаменитої серії «Освенцім» («Дівчата співають», 1962). 
• 9 автолітографій – портрети письменника Шолом-Алейхема (1964–1965).

Неабиякий інтерес для дослідників творчості Зіновія Толкачова, а також для істориків становить листування художника. У колекції представлено 102 листи за 1942–1976 рр.  Насамперед, варті уваги фронтові листи-трикутники зі штампами військової цензури (цей штамп стояв навіть на листах, написаних їдишем). Серед кореспондентів Зіновія Толкачова – члени сім’ї, колеги-художники, друзі та знайомі – представники радянської творчої інтелігенції (зокрема, письменники В. Некрасов і Є. Гальперіна, мистецтвознавець  К. Безменова). 

Також представлено друковані видання (каталоги виставок, альбоми робіт Зіновія Толкачова), афіші виставок, матеріали про долю творчої спадщини митця. Варті особливої уваги ксерокопії зошитів із відгуками відвідувачів про виставки Зіновія Толкачова «Окупанти» (1943), «Mайданек. Квіти Освенціма» (1945), «Христос на Майданеку» (1945), фотоальбом з виставки «Майданек. Виставка у Національному музеї. Краків, Сукенічі. 1945». Відомо, що роботи «Майданек», «Освенцім» і «Квіти Освенціма» художник написав у перші години звільнення цих концтаборів. Його друг, письменник і фронтовик Віктор Некрасов говорив: «Я не знаю документів – саме документів! – сильніших за нариси Зіновія Толкачева».

Цінними експонатами колекції є ксерокопії особистих документів митця за 1942–1973 рр.: червоноармійська книжка, посвідчення, анкета члена Спілки художників, довідки та характеристики (оригінали зберігаються в музеї історії Києва, в Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. та в приватному архіві родини Толкачових).

Тим, хто цікавиться життям і побутом жителів СРСР у перші повоєнні роки, а також психологією «типової радянської людини», варто ознайомитися зі щоденником, листами і документами (за 1946–1947) рідного брата художника – М. Толкачова.