Я сторож брата свого

Додано by

Керівники проекту: Ж. Ковба, А. Васильченко

У 2010-2011 роках проект виконувався на кошти Клеймс Конференс, Нью-Йорк

На противагу біблійному питанню Каїна, сама тональність якого свідчить про те, що він не відповідає за свого брата, ми стверджуємо, що кожен несе відповідальність за свого ближнього – я сторож брата свого! Наш проект направлений на пошук людей, які в скрутний час, ризикуючи власним життям, простягали руку допомоги оточуючим.

Проект покликаний розшукати історії людей, які в роки Голокосту намагалися врятувати євреїв, що жили на теренах України. На відміну від інших аналогічних досліджень, ми хочемо звернути увагу на долі тих людей, яких було страчено нацистами за спроби порятунку. Ці люди, можливо, більше за інших, заслуговують на те, щоб їхні історії знали, а імена пам’ятали. Але на практиці героїчні вчинки цих людей рідко стають відомі загалу, адже про них немає кому розповісти. Імена таких людей часто не потрапляють і до списків Праведників народів світу, оскільки однією з важливих умов надання цього звання є безпосереднє свідчення врятованих. А в цих історіях врятовані нерідко гинули разом зі своїми рятівниками.

Проект передбачає роботу в архівах та збирання матеріалів усної історії. Результати цієї дослідницької роботи будуть опубліковані – планується підготовка науково-популярного видання «Я сторож брата свого». Як можливе продовження проекту Центр розглядає створення документального фільму за матеріалами книги.

Результати цього проекту – вагомий внесок до скарбниці пам’яті про події Другої світової війни, про нелюдську жорстокість і людяність, яку не зламати навіть смертельній загрозі. Ми сподіваємося, що завдяки нашому проекту пролунають нові імена безвинних жертв і тих, хто загинув, намагаючись їх врятувати.

26 січня 2012 року напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, проект був представлений на телеканалі ТVі у програмі «Вечір з Миколою Княжицьким». До розмови запрошені співробітники Центру й учасники проекту: кандидат історичних наук Жанна Ковба та аспірант кафедри соціології НаУКМА Анна Васильченко.

Comments are disabled