Вступ до віртуального архіву Центру юдаїки «Листи часів Другої світової війни»

Додано by

Після Другої світової війни минуло вже більше 60 років, з часом стирається пам’ять про неї. Йдуть з життя учасники та свідки подій, а з ними втрачаються і зникають документи того періоду. Серед таких документів найбільш зворушливі та «живі» є листи з фронту і на фронт. Саме в цих старих і пожовклих аркушах різного формату зберігся «запах» епохи, настрої і почуття людей, які переживали те, що пережити було практично неможливо. Саме цей масив документів допоможе нанести останні штрихи на полотно того страшного часу, який необхідно зберегти в пам’яті поколінь.

Це завдання є дуже складне, адже дуже мало залишилося свідчень і документів, до того ж, більшість з них розсіяні: здебільшого власники навіть і не пам’ятають про їхнє існування. Таким чином, просто віднайти і зібрати ці листи є важким завданням, не кажучи вже про те, що їх слід скопіювати, обробити сучасними цифровими технологіями, розшифрувати й описати – перетворити їх зібрання на загальнодоступний Інтернет-архів.

І все ж комусь слід було це зробити!

Центр Юдаїки взявся за цей проект і отримав для його виконання грант від Клеймс Конференс.

На сьогодні Центр має у своєму розпорядженні електронний масив листів, що містить більш ніж 2500 одиниць, і його накопичення триває.

Це лише початок великої і складної праці, оскільки робота над основним масивом документів, які потрібно буде  ще розшифрувати і прокоментувати, ще попереду. Проте,  це серйозний старт!

Листи відрізняються і зовні («трикутники», обривки паперу, саморобні конверти, «офіційні» листівки тощо), і за змістом (короткі повідомлення, що «живий і здоровий», і це вже було величезною радістю, ніжні освідчення в коханні, довгі «політінформації», описи обстановки і друзів, завжди з вилученнями цензури та багато іншого).

Якими б вони не були, в них закарбовані неповторні деталі страшної дійсності, надії, віра в перемогу (не продиктована комісарами, а реальна!).

Їх неможливо читати без хвилювання і «занурення» в епоху, в обставини і в долі авторів. Вони затягують, хвилюють, ангажують.

Як радісно читати: «Дорогі мої! Не пишіть більше на цю адресу. Я отримав розрахунок і їду додому», і як страшно натрапити на «похоронку»!

Зібрати листи – означає уберегти від забуття пам’ять про багатьох людей, а також про тих, ким вони дорожили.

І ми вдячні всім людям і організаціям, які надали (і, сподіваємось, надаватимуть) матеріали для сайту.

Ми знаємо, що сьогодні робота зі збору та обробки листів ведеться і в Росії, в НВЦ «Голокост», і в Ізраїлі, в Центрі діаспори при Тель-Авівському університеті доктором Леонідом Сміловіцьким, і, ймовірно, ще в багатьох місцях. Ми знаємо про публікації Ісаака Альтмана «Збережи мої листи». І ми сподіваємося, що з часом всі ці проекти «зійдуться» і стануть основою для серйозної публікації.

Центр готовий співпрацювати з усіма охочими.

При використанні матеріалів, будь ласка, не забувайте посилатися на копірайт:

© Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства.

Comments are disabled