Стаття про виставку “Марк Епштейн. Повернення Майстра”

Епштейн малював жінок з чоловічими рисами

Марина Варич

У Національному художньому музеї у Києві виставили понад 100 робіт київського художника радянського періоду Марка Епштейна. Від часів незалежності картини майстра в Києві показали вперше — на прохання керівника Інституту іудаїки Леоніда Фінберга. Доти їх понад 40 років зберігали в архівах музею.

У залі двоє чоловіків і одна жінка фотографують полотна на мобілки. Найстарший серед них, художник із Білої Церкви 48-річний Іван Долина, каже, що європейці цих робіт не розуміють:

— Кілька років тому запропонував своїй паризькій колезі піти зі мною на виставку, де була картина Марка ”Циркачка з гирями”. На полотні намальована товста жінка з подвійним підборіддям. Знайома скривилася і сказала ”фе”. Жінки в пізніх роботах Епштейна грубуваті, мають чоловічі риси обличчя. Себе Епштейн малював натхненним та усміхненим.

Куратор виставки 31-річний Данило Нікітін розповідає, що Марк був за освітою скульптор. Але його скульптури не збереглися. Вони були з нестійкого матеріалу — фанери.

— У фонді музею є кілька ескізів у гіпсі та пластиліні. Але час їх дуже пошкодив. На виставку відібрали полотна, які на початку 1960-х сестра митця Августа Епштейн передала українським мистецтвознавцям, котрі досліджували авангардних художників. Добре, що вони повернулися в Київ, де минули дитинство і юність Епштейна. 1932-го він переїхав до Москви. Під час війни опинився в евакуації в Середній Азії, в сучасному Бішкеку.

Найцікавішими роботами митця називає картини київського періоду.

— Тоді Епштейн займався кубізмом і футуризмом, наслідував Пабло Пікассо, захоплювався творчістю Олександри Екстер. Пізніші картини намальовані в дусі радянського реалізму. Після переїзду до Москви Епштейн виконував держзамовлення — оформляв парки інтернаціональними скульптурами, такими як дівчина з веслом, піонер із сурмою. Війна їх знищила.

На виставці показали цикл робіт ”Єврейські колгоспи в Криму”. Художника відрядили на півострів, де він змальовував життя селян на городах, виноградниках, пасовищах. Природа Криму намальована вбого, сіро, гір і моря не видно.

— Доля Епштейна трагічна, — продовжує. — Його вважають художником, який зламався, відмовився від своєї індивідуальності та працював у дусі соцреалізму.

Газета по-українськи, №1163, 25 січня 2011