Яким Левич

Яким Левич (1933–2019) – живописець, графік. Член Національної спілки художників України.

Майбутній митець народився в 1933 р. у Кам’янці-Подільському. Закінчив Київський художній інститут (1964 р.), Як графік та ілюстратор працював у видавництві «Веселка», з 1974 р. був головним художником журналу «Малятко». У 1967 р. став членом Спілки художників УРСР. Помер митець у 2019 р. у Києві.

******************************************* 

Ім’я Якима Левича пов’язане з українським андеграундом 1960-х – 1980-х років. Ще в середині 1950-х років художник розробив власну концепцію живопису, яка  поєднувала  жанровість сюжетного мотиву з багатошаровим тональним кольорописом і ускладненою живописною просторовістю.  Оскільки  своєрідна творча манера Якима Левича, метафорична образність і тематика картин були далекі від ідеалів соцреалізму,  це зумовило його «неофіційний статус» як художника. З 1970 по 1985 рр. його твори не експонувалися.   

Яким  Левич (разом із сином Олександром Левичем та архітектором Юрієм Паскевичем) був  автором  пам’ятника «Менора» в Бабиному Яру в Києві (1991 р.). Твори Я. Левича зберігаються в Національному музеї України, музеї історії Києва, у фондах Міністерства культури та Спілки художників, а також у приватних колекціях в Україні, Росії, Болгарії, США, Англії, Ізраїлі, Німеччині. 

В арт-колекції Центру представлено 4 живописні роботи Якима Левича: «Бжезинський» (портрет, без дати); «День залізничника (ансамбль народних інструментів залізничної станції)» (жанрова сцена, без дати);  пейзаж (без дати); «Аптека» (пейзаж, 2015).