Вітаємо пані Олю Гнатюк зі здобуттям нагороди Польського ПЕН-клубу!

Церемонія нагородження високою відзнакою імені Ксаверія, Мєчислава та Еразма Прушинських відбулася минулого вечора у Варшаві.

Пані Оля – історик, культуролог, перекладач, професор Києво-Могилянської академії та Варшавського університету. У 2015 році її книга “Відвага і страх” здобула гран-прі Форуму видавців у Львові. “Відвага і страх” (укр. вид.: Дух і Літера, 2015, 2018) – масштабне, глибоке і дуже особистісне дослідження поведінки людей у Львові за часів сталінської та гітлерівської окупацій, про виживання, ворожість і солідарність українців, поляків та євреїв перед обличчям смерті.

Ми щиро вітаємо пані Олю з новим інтелектуальним тріумфом, пишаємося її визнанням та бажаємо нових, не менш блискучих книжок.

Презентація нових книг видавництва “Дух і Літера” у Будинку кіно

У п’ятницю, 9 листопада, у Блакитній вітальні київського Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відбудеться презентація нових книжок видавництва “Дух і Літера”.

Участь у заході візьмуть керівники видавництва Леонід Фінберг та Костянтин Сігов, кінознавець Юрій Морозов та режисер Роман Балаян.

Початок о 17:30.

Запрошуємо!

Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах №27

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець”, присвячений стосункам української та єврейської культур, виходить двічі на рік і включає твори художньої літератури, наукові статті, публіцистику. Матеріали публікуються двома мовами – російською та українською.

27-й номер альманаху відкривається текстом виступу Йосифа Зісельса на круглому столі Українсько-єврейських зустрічей у Покантіко, США у 2017 році, “Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах”. Розділ “Проза” містить оповідання Михайла Короля, Фрідріха Горенштейна, Олени Стяжкіної. У цьому ж розділі представлені роботи шкіл перекладів Центру юдаїки: тут читач може ознайомитися з новими, раніш не публікованими перекладами творів сучасних івритомовних авторів – Аймана Сиксека, Сайєда Кашуа, Ефраїма Кішон, – та “батьків” їдишської класики – Іцхока Лейбуша Переца та Шолом-Алейхема. Рубрика “Поезія” представлена віршами вже знайомої постійним читачам “Єгупця” Інни Лісової та прем’єрними поетичними добірками Катерини Сінченко, Ії Ківи та Ані Хромової, що переклала з івриту поезії Єгуди Аміхая. Розділ “Критика та публіцистика” починається роздумами філософа Володимира Біблера про культуру й освіту, продовжується вибраними інтерв’ю з другої книги з серії “Майдан. Свідчення” та закривається оглядом заходів, що проходили в Києві до 75-ї річниці трагедії в Бабиному Яру.

(more…)

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 2

Другий том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить його розвідки: Т. Ґ. Масарик, національна проблема та українське питання (1930) та Боротьба народів за національне визволення. Націологічні нариси (1932). Третя робота – Вступ до націології (1991–1992) – є викладом основних положень започаткованої Бочковським теорії виникнення, формування та розвитку модерної нації, яку він назвав націологією.
Видання розраховане на широке коло читачів.

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 1

Перший том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить три його ранні праці: «Фінляндія і фінляндське питання» (1916), «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)» (1916) та «Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)» (1918, 1920). У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності. До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

(more…)

Молитва митця (уривок з книги Януша Корчака “Дитя людське”)

“Таємничі нашепти душі, що вона їх сама собі повідає, нанизав я на сюжети молитов. Знаю, що всяке творіння мусить собою до Бога й від Бога до себе увесь світ пронизати. Знаю. І від того маю я певність — Ти мені допоможеш, Боже.”

Докладніше про книгу “Дитя людське” на нашому сайті.

Януш Корчак. Дитя Людське

“Дитя людське” – вибрані твори видатного польського письменника, лікаря і педагога Януша Корчака (1878-1942), які вперше публікуються українською мовою. З різних за жанрами текстів (трактат, драма, щоденник тощо), зібраних під назвою, наданою укладачем, унаочнюється корчакова філософія дитиноцентризму, розроблена у жорстокому двадцятому сторіччі. Життя і творчість Януша Корчака – неперевершені скарби світового гуманізму. Для широкого загалу читачів.

На обкладинці репродуковано малюнок Віктора Гукайла.

(more…)

Януш Корчак. Право на повагу

До збірки «Право на повагу» ввійшли вибрані твори видатного польського письменника-гуманіста, лікаря і педагога Януша Корчака (1878(?)–1942). Різні за жанрами та стилями, написані в різні роки, ці твори об’єднують любов до дитини, тонке розуміння дитячої психології. Януш Корчак закликає дорослих бачити в кожній дитині, насамперед, гідну поваги Людину. Для широкого загалу читачів.«Майте повагу до години, що минає, до сьогоднішнього дня. На що дитина буде спроможна завтра, якщо ми сьогодні не дозволимо їй жити свідомим, відповідальним життям?» Януш Корчак.

(more…)

Йоанна Ольчак-Ронікер. Януш Корчак. Сторінками біографії

Йоанна Ольчак-Ронікер, спираючись на план автобіографії, вміщений у Щоденнику Януша Корчака, відтворює історію життя Доктора, вплітаючи її в оповідь про долю та вибір польських євреїв. На сторінках книги постає юнак, який шукає власний шлях, молодий лікар, не чужий громадської посвяти, педагог, що проголошує новаторські теорії, письменник, багатолітній керівник Будинку Сиріт для єврейських дітей, співробітник Нашого Дому – інтернату для польських дітей. Корчак не підтримував жодну політичну партію та не сповідував жодної ідеології. Впродовж усього життя він був твердо переконаний, що можна бути водночас євреєм і поляком. Незадовго до смерті Януш Корчак написав: «Не бажаю зла нікому. Не вмію. Не знаю, як це робиться».

(more…)