Відлуння забутої літератури (про книгу Геннадія Естрайха “Культура мовою їдиш: Україна, перша половина XX ст.”)

Хто із пересічних громадян чи навіть освіченої інтелігенції знає сьогодні такі імена, як Перец Маркіш, Давид Гофштейн, Давид Бергельсон та Лейб Квітко? Питання до певної міри риторичне, а відповідь на нього, як би це було невтішно, однозначна – одиниці. Та й то, здебільшого, фахівці-літературознавці і певне коло зацікавлених осіб. Сумно констатувати таку ситуацію майже повного забуття «цвіту» єврейських митців XX століття, котрі писали мовою їдиш саме на території України і здебільшого про життя на українських землях. Із поступовим відмиранням їдишу разом зі своїми носіями, література цією мовою також стала до певної міри мертвою і забутою в українському інтелектуальному просторі. (more…)