Михаил Фишгойт. Надежда умирает последней

В книге представлены воспоминания Михаила Фишгойта, свидетеля советской эпохи. Его тернистый путь, начатый им как добровольцем Красной армии, которому пришлось пройти весь ужас отступления из Крыма, он продолжил в роли разведчика, который дошел до Берлина победителем нацизма. Следующие годы – это опыт ГУЛАГа после доноса одного из товарищей.

Книга Фишгойта убедительно опровергает лживые советские версии истории Второй мировой войны и является одним из самых убедительных свидетельств того времени. (more…)

Катерина Рапай. Подвійна експозиція

Спогади Катерини Рапай – оповідь-свідчення про знаний і незнаний художній Київ другої половини ХХ століття. Нариси про близьких – родину Якутовичів, Григорія Гавриленка, Сергія Параджанова і найближчих – бабусю Зінаїду Йоффе та батьків Ольгу Рапай-Маркіш і Ніколая Рапая сплетені із розповіддю про власне дитинство і навчання в Художньому інституті.

Слово Катерини добре, чутливе, та, водночас, ретельне і без маскувань, − власне, як і належить розповідати історію. (more…)

Презентація книги Тараса Кузьо “Війна Путіна проти України”

15 лютого 2019 року у книгарні “Є” в Києві відбулася авторська презентація українського перекладу книги британського політолога Тараса Кузьо “Війна Путіна проти України: революція, націоналізм і криміналітет” (Київ: Дух і Літера, 2018).

Володимир Панченко. Повість про Миколу Зерова

Микола Зеров (1890–1937) – ключова постать в історії національно-культурного Ренесансу 1920-х рр. Літературознавець, лідер «п’ятірного грона» поетів-неокласиків, полеміст, блискучий перекладач, київський Золотоуст, чиє ораторське мистецтво справедливо вважається неперевершеним, «живе срібло», за визначенням друзів, – усе це грані однієї творчої особистості.

«Повість про Миколу Зерова» Володимира Панченка є дослідженням історії життя цієї незвичайної людини. Проникливий аналіз різних аспектів творчості Зерова поєднується із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910–1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. (more…)

Книга на сайті
видавництва

“Маємо думати сьогодні, хто буде моральними авторитетами завтра”: Інтерв’ю Леоніда Фінберга журналу “Країна”

Вибори цього року – іспит для суспільства: зможемо тверезо оцінити наші можливості чи підемо за популістами? У ХХ столітті ми його не склали й отримали крах, – каже видавець Леонід Фінберг.

Джерело: Країна. – 2019. – № 4 (31 січня).

21 січня в Києві вперше за незалежності відкрили барельєф главі Директорії УНР Симону Петлюрі. Як охарактеризуєте цю подію?

– Це етап, коли визнаємо не російську, а власну версію історії. Для мене Петлюра – інтелігент, який узяв на себе відповідальність у складні часи. Він багато зробив, щоб відбулась Українська держава. Але обставини були потужнішими за його волю. Не зміг зупинити божевілля хохлократії (від слів “охлократія” – влада натовпу і “хохол” – несвідомий українець. – Країна). У післявоєнне зубожіння більшовики обіцяли поділити все багатство. Зупинити тих, хто повірив у ці нереальні соціалістичні утопії, було неможливо. Тверезих голосів не почули. Сьогодні нам теж це загрожує. (more…)