Вітаємо пані Олю Гнатюк зі здобуттям нагороди Польського ПЕН-клубу!

Церемонія нагородження високою відзнакою імені Ксаверія, Мєчислава та Еразма Прушинських відбулася минулого вечора у Варшаві.

Пані Оля – історик, культуролог, перекладач, професор Києво-Могилянської академії та Варшавського університету. У 2015 році її книга “Відвага і страх” здобула гран-прі Форуму видавців у Львові. “Відвага і страх” (укр. вид.: Дух і Літера, 2015, 2018) – масштабне, глибоке і дуже особистісне дослідження поведінки людей у Львові за часів сталінської та гітлерівської окупацій, про виживання, ворожість і солідарність українців, поляків та євреїв перед обличчям смерті.

Ми щиро вітаємо пані Олю з новим інтелектуальним тріумфом, пишаємося її визнанням та бажаємо нових, не менш блискучих книжок.

Презентація нових книг видавництва “Дух і Літера” у Будинку кіно

У п’ятницю, 9 листопада, у Блакитній вітальні київського Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відбудеться презентація нових книжок видавництва “Дух і Літера”.

Участь у заході візьмуть керівники видавництва Леонід Фінберг та Костянтин Сігов, кінознавець Юрій Морозов та режисер Роман Балаян.

Початок о 17:30.

Запрошуємо!

Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах №27

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець”, присвячений стосункам української та єврейської культур, виходить двічі на рік і включає твори художньої літератури, наукові статті, публіцистику. Матеріали публікуються двома мовами – російською та українською.

27-й номер альманаху відкривається текстом виступу Йосифа Зісельса на круглому столі Українсько-єврейських зустрічей у Покантіко, США у 2017 році, “Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах”. Розділ “Проза” містить оповідання Михайла Короля, Фрідріха Горенштейна, Олени Стяжкіної. У цьому ж розділі представлені роботи шкіл перекладів Центру юдаїки: тут читач може ознайомитися з новими, раніш не публікованими перекладами творів сучасних івритомовних авторів – Аймана Сиксека, Сайєда Кашуа, Ефраїма Кішон, – та “батьків” їдишської класики – Іцхока Лейбуша Переца та Шолом-Алейхема. Рубрика “Поезія” представлена віршами вже знайомої постійним читачам “Єгупця” Інни Лісової та прем’єрними поетичними добірками Катерини Сінченко, Ії Ківи та Ані Хромової, що переклала з івриту поезії Єгуди Аміхая. Розділ “Критика та публіцистика” починається роздумами філософа Володимира Біблера про культуру й освіту, продовжується вибраними інтерв’ю з другої книги з серії “Майдан. Свідчення” та закривається оглядом заходів, що проходили в Києві до 75-ї річниці трагедії в Бабиному Яру.

(more…)

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 2

Другий том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить його розвідки: Т. Ґ. Масарик, національна проблема та українське питання (1930) та Боротьба народів за національне визволення. Націологічні нариси (1932). Третя робота – Вступ до націології (1991–1992) – є викладом основних положень започаткованої Бочковським теорії виникнення, формування та розвитку модерної нації, яку він назвав націологією.
Видання розраховане на широке коло читачів.

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 1

Перший том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить три його ранні праці: «Фінляндія і фінляндське питання» (1916), «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)» (1916) та «Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)» (1918, 1920). У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності. До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

(more…)

Школа перекладів з їдишу українською мовою

Керівник: Наталя Риндюк

В 2017 році школа перекладів перейшла на новий формат роботи. Найбільш здібні студенти, які за попередній рік здобули навички професійно перекладати тексти з їдишу почали працювати над перекладами окремих творів.
Найбільшим досягненням роботи Школи став переклад Шолом-Алейхема «Тев’є Молочник» (Олександра Уралова), який вийшов друком у видавництві «Знання». Це перший в українській історії переклад, оскільки за радянських часів, Шолом Алейхема, та й не тільки його, частіше переказували ніж перекладали. Обсяг книги майже на чверть більше ніж його радянський аналог. Перекладачка працює над наступними творами автора. Ще однією перемогою стала книга Менделя Ошеровича «Як живуть люди в Радянській Росії» про голод – переклад публікацій газети «Форвардз» 30-их років. Перекладені також твори Давида Бергельсона, Дебори Фогель, Іцхока-Лейбуша Переца та ін.
Цього року також функціонував перекладацький семінар для учасників Шкіл перекладів з
івриту та їдишу, на якому виступали Володимир Каденко, Олександра Уралова, Андрій Павлишин, Леся Лисенко, Наталя Комарова. Лектори продемонстрували учасникам програми особливості перекладу, які, в першу чергу, залежать від філософії і теорії перекладу, а не лише від особливості мов.

Переклад з їдишу українською та підготовка до видання повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник»

Керівник: Олександра Уралова

 

Повість «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема (1859 – 1916) побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, і дає читачеві можливість дізнатися, як жилося незаможній єврейській сім’ї на українських землях у складі Російської імперії. Зі сторінок книги постають «народний філософ» Тев’є, його дружина та доньки. Шолом Алейхем називав Тев’є найулюбленішим із усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи і ніколи не йде проти совісті. Останній розділ книги за радянських часів було вилучено цензурою. Повний текст твору українською мовою публікується вперше.

Як Шолом-Алейхем зробив Київ всесвітньо відомим містом? – Олександра Уралова

В рамках спільного проекту каналу UKRLIFE.TV та видавництва «Дух і Літера», студію відвідала Олександра Уралова, яка розповіла про свій переклад творів Шолома Алейхема.

Підготовка та проведення міжнародної академічної конференції, присвяченої 100-й річниці з дня смерті Шолом-Алейхема «Шолом-Алейхем: Письменник та символ»

Керівники: Девід Фішман, Леонід Фінберг

 

29 червня – 1 липня у Києві Асоціація єврейських організацій та общин України (Ваад) України, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Євроазійський єврейський конгрес та Єврейська теологічна семінарія Америки провели Міжнародну академічну конференцію, присвячену 100-й річниці з дня смерті Шолом-Алейхема «Шолом-Алейхем: Письменник та символ». В конференції взяли участь провідні дослідники з України, Ізраїлю, США, Польщі, Литви, Німеччини та Росії. Були представлені доповіді про життя і творчість Шолом-Алейхема, літературні впливи на нього інших письменників, переклади Шолом-Алейхема на мови Східної Європи, фольклор і театр у творчості Шолом-Алейхема та доробок письменника у Польщі та СРСР. Крім того, був проведений круглий стіл, присвячений творчості Шолом-Алейхема, в якому взяли участь письменники з різних країн. Учасники конференції мали змогу відвідати тематичні екскурсії, літературні читання та переглянути виставку ляльок і виробів мистецтва за мотивами творів Шолом-Алейхема.

Школа перекладів з їдишу українською мовою

Керівник: Наталя Риндюк

 

З березня 2016 року почали працювати дві групи перекладачів – початківці та ті, що вже мали досвід роботи. Оскільки всі учасники Школи показали зацікавленість та добрий рівень володіння як їдишем, так і українською, з травня групи об’єднались в одну. Заняття
проходять регулярно – раз на два тижні. Учасники Школи демонструють успіхи і на сьогодні вже переклали українською з їдишу розповіді Шолом-Алейхема, І.-Л. Переца, А. Суцкевера, фрагмент з роману Дер Ністера «Сім’я Машбер».