4 травня розпочався відеомарафон «Друга світова – 75 років потому». Українські історики, філософи, літератори, митці поділяться своїми міркуваннями про події того часу та їхній вплив на сьогодення в Україні та світі. Проєкт підготовано видавництвом «Дух і літера» спільно з UKRLIFE.TV за сприяння Українського інституту національної пам’яті. Медіапідтримку проєкту надає NV.
В суспільній свідомості досі поширені міфи, які впродовж декількох поколінь підживлювалися мас-медіа, книгами, фільмами, ритуалами свят тощо. Вони увійшли навіть у мову сучасників, підміняючи адекватні теорії та концепти. Другу світову війну називали “Великою Вітчизняною” попри те, що вона була такою далеко не для всіх радянських людей. Хронологію війни теж було сфальсифіковано: ігнорувався її початок у 1939 році, коли нацисти та Совєти вторглися на території незалежних країн. Його заступав 1941 рік – початок німецько-радянської війни. І хоча в останні десятиліття в Україні поступово поширюються прийняті у західному світі практики пам’яті про Другу світову, ми ще далекі від їхнього засвоєння усім суспільством. Тому так важливо, щоб думки науковців та громадських діячів поширювалися за допомогою подібних проєктів.
«Фальсифікація подій минулого в наші дні потужно продовжується та розвивається путінським режимом як основна ідеологема “русского мира”, включаючи ідеологічне обґрунтування російської війни проти України. Ці причини спонукали нас звернутися до низки українських інтелектуалів – істориків, філософів, соціологів, літераторів, митців – із пропозицією поділитися своїми роздумами про Другу світову та її вплив на сьогодення. Проєкт дає можливість представити український погляд на ті події як альтернативу різним формам неправди та міфотворення», – пояснює керівник проєкту, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг.
Щоденно на YouTube-каналі UKRLIFE.TV публікуватимуться відеомонологи, зібрані тематично в чотири розділи: «Спогади», «Незнана історія», «Вплив на сьогодення» та «Вільні роздуми». Загалом проєкт налічує понад три десятки виступів.
«Історія, якщо це не пропаганда, несумісна з монополією на істину, – зазначає генеральна продюсерка UKRLIFE.TV Людмила Немиря. – Мій дідусь пройшов війну. Для нього вона була Великою Вітчизняною. Факти, які стали публічними в останні десятиліття, дають змогу по-новому подивитися на цю велику кровопролитну війну. Я переконана, що дискусії триватимуть ще багато років. Кожен повинен мати право на власні погляди, з яких складається спільна пам’ять».
__________________________________
Спікери проєкту:
«Спогади»
- Юрій Прохасько, літературознавець, перекладач, психоаналітик, науковий співробітник Інституту літератури НАН України
«Безмір Другої світової та її наслідків у родинному вимірі»
- Борис Херсонський, психолог, поет, перекладач, ректор Київського інституту сучасної психології та психотерапії
«Інваліди Другої світової: пам’ять і поезія»
- Ахтем Сеітаблаєв, кінорежисер, актор, директор культурного простору «Кримський Дім»
«Війна і депортація кримськотатарського народу»
- Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, письменник, перекладач, заступник Міністра освіти і науки України (2008–2010 та 2014–2019)
«Дискурси трагедії в сімейних історіях»
- Дмитро Чекалкин, перекладач, продюсер, дипломат, 1-й секретар Посольства України в Ізраїлі (1992–1996)
«З родинних спогадів про війну»
- Оля Гнатюк, історикиня, літературознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та Києво-Могилянської академії
__________________________________
«Незнана історія»
- Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету
«Український вимір Другої світової війни»
- Олена Стяжкіна, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, письменниця
«Друга світова: постколоніальна оптика»
- Владислав Гриневич, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
«Сталінський імперіалізм у Другій світовій війні»
- Тетяна Пастушенко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України
«Радянські військовополонені Другої світової війни»
- Тамара Вронська, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України
«Невідомі жертви війни: “оточенці” Червоної армії»
- Анна Прохорова, соціологиня, заступниця директора Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Києво-Могилянської академії
«Мотивації порятунку євреїв під час Голокосту»
- Юрій Скіра, кандидат історичних наук, керівник проєктів Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету
«Порятунок євреїв у монастирях Української греко-католицької церкви»
- Тетяна Пастушенко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України
- Всеволод Стеблюк, заслужений лікар України, доктор медичних наук, у 2014 р. – начальник медичної служби батальйону «Миротворець», учасник боїв під Іловайськом, кавалер ордена «Народний герой України»
«Нацистські медичні експерименти під час війни»
- Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного факультету ім. Тараса Шевченка
«Український визвольний рух під час Другої світової війни»
__________________________________
«Вплив на сьогодення»
- Євген Головаха, доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАН України
«Зміни у глобальній системі цінностей після Другої світової війни»
- Максим Віхров, соціолог, заступник головного редактора журналу «Український тиждень»
«Культ Перемоги в підготовці Донбасу до російської агресії»
- Олена Стяжкіна, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, письменниця
«Неочікувані наслідки Другої світової для України»
- В’ячеслав Ліхачов, історик, політолог, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, провідний експерт з питань антисемітизму Асоціації єврейських організацій та громад України
«Тема Голокосту в політиці Ізраїлю та Росії»
- Андрій Павлишин, історик, перекладач, викладач Українського католицького університету, співзасновник Форуму видавців у Львові
«Втрачені культури польського та єврейського Львова»
- Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат філософських наук
«Моделі пам’ятання: “Ніколи знову” vs “Можем повторить”»
- Ігор Винокуров, історик, науковий співробітник Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА
«“Священна війна”: сталінський міф і його російська реінкарнація»
- Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, філософ, член-засновник Української гельсінської групи, політв’язень комуністичного режиму
«Неспокутувані злочини комунізму та відродження російського імперіалізму»
__________________________________
«Вільні роздуми»
- Сергій Буковський, кінорежисер-документаліст, народний артист України, лавреат Шевченківської премії (за телевізійний цикл «Війна: Український рахунок»)
«Крихкість візуальних свідчень про війну»
- Владислав Троїцький, театральний режисер, драматург, актор, керівник Центру сучасного мистецтва «Дах», президент міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest, лавреат Шевченківської премії
«Образи Другої світової в перспективі зміни поколінь»
- Ірина Берлянд, філософиня, культурологиня, громадська діячка
«Офіційна та колективна пам’ять про Другу світову»
- Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
«Друга світова: інтелектуальні виклики сьогодення»
- Марк Бєлорусець, перекладач німецької та австрійської літератури, лавреат Премії Австрійської Республіки для перекладачів
- Олександр Сушко, політолог, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»
«9 травня: свято без майбутнього»
- Тарас Возняк, головний редактор незалежного культурологічного часопису «Ї», директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького
«Війна як “норма” і мир як “аномалія” у модерній Європі»
- Данило Яневський, доктор історичних наук, журналіст, телеведучий
«Війна радянська, війна американська, війна батьків»
- Маріанна Кіяновська, поетка, літературознавиця, перекладачка, лавреатка Шевченківської премії (за книгу поезій «Бабин Яр: Голосами»)
«Друга світова в ряду катастроф XX століття»
__________________________________
Над проєктом працювали:
- Леонід Фінберг, головний редактор видавництва «Дух і Літера», керівник проєкту;
- Людмила Немиря, генеральна продюсерка інтернет-каналу UKRLIFE.TV;
- Ігор Винокуров, провідний спеціаліст Центру юдаїки НаУКМА, менеджер проєкту;
- Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті.
__________________________________
В эту книгу вошли многочисленные рассказы, жизненные истории, наблюдения психологов, убедительно доказывающие, что тяжелые травматические события имеют долгосрочные последствия и передаются через поколения. О Холокосте молчали преступники, молчали уцелевшие жертвы, молчали свидетели, по чьему равнодушному согласию совершались преступления. За это молчание платят их потомки. На наших глазах развиваются драматические конфликтные ситуации в мире. Одна из главных причин конфликтов – это бремя предыдущих травм. Книга показывает, что тщательная проработка травматических событий прошлого является важным фактором успешного решения насильственных конфликтов настоящего. 
У цій книзі містяться численні розповіді, життєві історії, спостереження психологів, які переконливо доводять, що важкі травматичні події мають довгострокові наслідки і передаються через покоління. Про Голокост мовчали злочинці, мовчали вцілілі жертви, мовчали свідки, за чиєї байдужої згоди коїлися злочини. За це мовчання платять їхні нащадки. На наших очах розвиваються драматичні конфліктні ситуації у світі. Одна з головних причин конфліктів – це тягар попередніх травм. Книга показує, що ретельне опрацювання травматичних подій минулого є важливим фактором успішного розв’язання насильницьких конфліктів теперішнього. 
До збірки увійшли тексти доповідей учасників наукової конференції. У статтях висвітлюється роль Митрополита Андрея Шептицького в рятуванні єврейських дітей в Галичині у 1941–1944 роках. Низку статей присвячено аналізу нацистської політики щодо національних та релігійних меншин. Докладно досліджуються механізми співіснування з окупаційною владою, життя в містах у роки окупації. Окремо розглядаються проблеми подолання радянських міфів про історію Другої світової війни, а також досліджуються масштаби та специфіка репресій радянської влади – від початку Другої світової війни до окупації території Західної України. 
