Нова книжка британського соціолога Зиґмунта Баумана та литовського політолога Леонідаса Донскіса є продовженням їхньої збірки «Моральна сліпота». У формі інтелектуального діалогу автори розмірковують над тим, що таке зло, досліджують його форми та способи виявлення у сучасному світі. У центрі уваги опинилася новизна зла, його постійні зміни, феномен «адіафоризації» як відмови від моральної оцінки. На думку філософів, сучасний світ перетворюється на світ, у якому відбувається відродження фаталістичної та детерміністської концепції маніхейства. Автори розмірковують над постімперським розвитком країн Східної та Центральної Європи (зокрема країн Балтії): наслідками спустошливого соціального експерименту. Окремий розділ книжки присвячено драматичному військовому протистоянню Росії з Україною, осмисленому в контексті від кафкіанства (стале зло) до орвеліанства (плинне зло, яке вербує прихильників). (more…)
Книга на сайті
видавництва
Два видатні литовські інтелектуали, творчий доробок яких уже давно став вагомою частиною світового культурного процесу, ведуть публічний діалог про виклики сучасності, коли «вперше в історії загрозою для Заходу та взагалі для всього людства стає Росія — ревізіоністська й терористична ядерна держава, що її президент, Владімір Путін, являє собою незбагненну суміш гангстеризму, фашизму, іредентизму, реваншизму, крайнього націоналізму та радянської ностальгії», коли Китай і Росія «майстерно заманюють Захід у тенета своїх понять, нав’язують свій політичний словник і проблемно-тематичний контекст, у якому лише й можуть бути виправданими», і коли надзвичайно впливовими стають праворадикальні та расистські парадигми.
Відповіді Л. Донскіса і Т. Венцлови на ці виклики засновані на класичних цінностях прав людини, європейській єдності, пріоритеті культури, науки та освіти й на етичному принципі — не боятись і робити, що треба. (more…)
Книга на сайті
видавництва
Книга написана у формі живого філософського діалогу про втрату чутливості через такі особливості сучасного людського життя, як атомізація, фрагментація, самотність, ізоляція, непевність, незахищеність і ненадійність. Політична історія вчить, що ми можемо подавити в собі здатність співпереживати болю і стражданню інших людей, ми здатні на черствість і нелюдяність, прокидаючись лише тоді, коли трагедія чи агресивні напади торкаються нас особисто чи наших співвітчизників.
Цей механізм відмови-повернення свідчить тільки про те, якими уразливими, крихкими, непередбачуваними й загальноцінними є людська гідність і життя (more…)