Вітаємо пані Олю Гнатюк зі здобуттям нагороди Польського ПЕН-клубу!

Церемонія нагородження високою відзнакою імені Ксаверія, Мєчислава та Еразма Прушинських відбулася минулого вечора у Варшаві.

Пані Оля – історик, культуролог, перекладач, професор Києво-Могилянської академії та Варшавського університету. У 2015 році її книга “Відвага і страх” здобула гран-прі Форуму видавців у Львові. “Відвага і страх” (укр. вид.: Дух і Літера, 2015, 2018) – масштабне, глибоке і дуже особистісне дослідження поведінки людей у Львові за часів сталінської та гітлерівської окупацій, про виживання, ворожість і солідарність українців, поляків та євреїв перед обличчям смерті.

Ми щиро вітаємо пані Олю з новим інтелектуальним тріумфом, пишаємося її визнанням та бажаємо нових, не менш блискучих книжок.

Презентація нових книг видавництва “Дух і Літера” у Будинку кіно

У п’ятницю, 9 листопада, у Блакитній вітальні київського Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відбудеться презентація нових книжок видавництва “Дух і Літера”.

Участь у заході візьмуть керівники видавництва Леонід Фінберг та Костянтин Сігов, кінознавець Юрій Морозов та режисер Роман Балаян.

Початок о 17:30.

Запрошуємо!

Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах №27

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець”, присвячений стосункам української та єврейської культур, виходить двічі на рік і включає твори художньої літератури, наукові статті, публіцистику. Матеріали публікуються двома мовами – російською та українською.

27-й номер альманаху відкривається текстом виступу Йосифа Зісельса на круглому столі Українсько-єврейських зустрічей у Покантіко, США у 2017 році, “Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах”. Розділ “Проза” містить оповідання Михайла Короля, Фрідріха Горенштейна, Олени Стяжкіної. У цьому ж розділі представлені роботи шкіл перекладів Центру юдаїки: тут читач може ознайомитися з новими, раніш не публікованими перекладами творів сучасних івритомовних авторів – Аймана Сиксека, Сайєда Кашуа, Ефраїма Кішон, – та “батьків” їдишської класики – Іцхока Лейбуша Переца та Шолом-Алейхема. Рубрика “Поезія” представлена віршами вже знайомої постійним читачам “Єгупця” Інни Лісової та прем’єрними поетичними добірками Катерини Сінченко, Ії Ківи та Ані Хромової, що переклала з івриту поезії Єгуди Аміхая. Розділ “Критика та публіцистика” починається роздумами філософа Володимира Біблера про культуру й освіту, продовжується вибраними інтерв’ю з другої книги з серії “Майдан. Свідчення” та закривається оглядом заходів, що проходили в Києві до 75-ї річниці трагедії в Бабиному Яру.

(more…)

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 2

Другий том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить його розвідки: Т. Ґ. Масарик, національна проблема та українське питання (1930) та Боротьба народів за національне визволення. Націологічні нариси (1932). Третя робота – Вступ до націології (1991–1992) – є викладом основних положень започаткованої Бочковським теорії виникнення, формування та розвитку модерної нації, яку він назвав націологією.
Видання розраховане на широке коло читачів.

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 1

Перший том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить три його ранні праці: «Фінляндія і фінляндське питання» (1916), «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)» (1916) та «Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)» (1918, 1920). У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності. До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

(more…)

Написання посібників з історії та мистецтва євреїв України для єврейських шкіл

Керівники: Леонід Фінберг, Наталя Риндюк

Сьогодні в єврейських школах України практично відсутні навчальні матеріали, які б
висвітлювали історію та мистецтво єврейської громади, яка впродовж століть проживала на наших теренах. Школярі вивчають єврейську історію західної цивілізації, а про події в
Україні не знають практично нічого окрім погромів та Голокосту.

Мета проекту – змістити акценти викладання історії та мистецтва євреї України,
продемонструвавши довгу історію співжиття та українсько-єврейських взаємин, а також
надзвичайно багату культурну спадщину євреїв України.

Розробка концепції та підготовка до видання Антології текстів українського дисидентського руху

Керівник: Леонід Фінберг

 

За роки незалежності України чимало зроблено для осмислення українського дисидентського руху 1960-80- х років. Вийшли друком чисельні збірки творів Василя Стуса, Валерія Марченка, Зиновія Антонюка, Миколи Руденка та інших. У видавництвах Смолоскип, Фоліо, Дух і Літера тощо видані дуже вражаючі книги спогадів Мирослава Мариновича, Семена Глузмана, Зиновія Антонюка, Йосифа Зісельса, Світлани Кириченко, Василя Овсієнка та інших.

З’явилося декілька досліджень про історію дисидентського руху. В той же час, всі ці видання є першоджерелами, важливими для сучасників подій, але не орієнтованими на наступні покоління. Адже, фундаментальні книги, як правило, читають про свій час, а інші періоди історії людей (не дослідників) цікавлять менше. Надзвичайно важливо аби етос та дискурс, концепти та тези українського дисидентського руху стали значимими для наступного покоління.

Але для цього той доробок текстів, який існує на  сьогодні, необхідно впорядкувати та систематизувати, та представити для наших молодших сучасників. Саме сьогодні, на новому історичному етапі після подій Майдану можливе і більш глибоке осмислення дисидентського руху як передісторії мужності героїв Майдану та війни на Сході України. В світовій практиці існує відповідний досвід: книги, які описують найбільш значимі події національної історії видаються у вигляді антологій.

Підготовка та видання збірки статей «Євреї та слов’яни. Том 25. Українськоєврейська зустріч: Культурні виміри»

Керівник: Леонід Фінберг

 

В книзі розміщено статті з українсько-єврейської тематики таких авторів: Іллі Родова, Томаса Губки, Бориса Хаймовича, Леоніда Фінберга, Тараса Возняка та інших.

Видання «Українсько-єврейська зустріч: культурні виміри» є збіркою статей, присвячених вивченню взаємодії між українською та єврейською культурами від початку сімнадцятого століття, співредакторами якого є Вольф Москович, почесний професор Єврейського університету в Єрусалимі та Алті Родаль, співдиректор Канадійського благодійного фонду «Українськоєврейська зустріч».

Написана провідними фахівцями з України, Ізраїлю та інших країн, збірка представляє всебічний погляд щодо висвітлення паралелей під впливом міжкультурних зв’язків різних
галузей, у тому числі й образотворчого мистецтва, фольклору, музики, літератури та мовознавства, а також про те, як дві культури сприймають та відображають один одного. Щедро ілюстроване видання містить велику кількість нової інформації щодо цієї малодослідженої тематики. Книга видана як 25 том багатотомника «Євреї та слов’яни», що виходить друком із 1993-го року у видавництві Єврейського університету в Єрусалимі.

Підготовка та видання книги Генрі Абрамсона «Молитва за владу. Українці та євреї в революційну добу (1917–1920)»

Керівники: Леонід Фінберг, Наталя Риндюк

 

Після краху Російської імперії українці та євреї, подолавши взаємні протиріччя, разом працювали над створенням Міністерства єврейських справ у рамках нової Української держави. Цей сміливий експеримент тривав зовсім недовго – допоки існувала сама незалежна Українська Народна Республіка. Генрі Абрамсон досліджує цей складний період українсько-єврейської історії, показує як складалися міжетнічні стосунки за часів різних українських урядів. Особливу увагу приділено постаті Симона Петлюри і його ставленню до євреїв. Книга буде цікавою всім, хто цікавиться добою Української революції і міжетнічними стосунками.

Підготовка та видання книги Зиґмунта Баумана та Леонідаса Донскіса «Плинне зло. Життя без альтернатив»

Керівники: Леонід Фінберг, Анастасія Негруцька

 

Нова книжка британського соціолога Зиґмунта Баумана та литовського політолога Леонідаса Донскіса є продовженням їхньої збірки «Моральна сліпота». У формі інтелектуального діалогу автори розмірковують над тим, що таке зло, досліджують його форми та способи виявлення у сучасному світі.

У центрі уваги опинилася новизна зла, його постійні зміни, феномен «адіафоризації» як відмови від моральної оцінки. На думку філософів, сучасний світ перетворюється на світ, у якому відбувається відродження фаталістичної та детерміністської концепції маніхейства.

Автори розмірковують над постімперським розвитком країн Східної та Центральної Європи (зокрема країн Балтії): наслідками спустошливого соціального експерименту. Окремий розділ книжки присвячено драматичному військовому протистоянню Росії з Україною, осмисленому в контексті від кафкіанства (стале зло) до орвеліанства (плинне зло, яке вербує прихильників).