Вітаємо пані Олю Гнатюк зі здобуттям нагороди Польського ПЕН-клубу!

Церемонія нагородження високою відзнакою імені Ксаверія, Мєчислава та Еразма Прушинських відбулася минулого вечора у Варшаві.

Пані Оля – історик, культуролог, перекладач, професор Києво-Могилянської академії та Варшавського університету. У 2015 році її книга “Відвага і страх” здобула гран-прі Форуму видавців у Львові. “Відвага і страх” (укр. вид.: Дух і Літера, 2015, 2018) – масштабне, глибоке і дуже особистісне дослідження поведінки людей у Львові за часів сталінської та гітлерівської окупацій, про виживання, ворожість і солідарність українців, поляків та євреїв перед обличчям смерті.

Ми щиро вітаємо пані Олю з новим інтелектуальним тріумфом, пишаємося її визнанням та бажаємо нових, не менш блискучих книжок.

Презентація нових книг видавництва “Дух і Літера” у Будинку кіно

У п’ятницю, 9 листопада, у Блакитній вітальні київського Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відбудеться презентація нових книжок видавництва “Дух і Літера”.

Участь у заході візьмуть керівники видавництва Леонід Фінберг та Костянтин Сігов, кінознавець Юрій Морозов та режисер Роман Балаян.

Початок о 17:30.

Запрошуємо!

Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах №27

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець”, присвячений стосункам української та єврейської культур, виходить двічі на рік і включає твори художньої літератури, наукові статті, публіцистику. Матеріали публікуються двома мовами – російською та українською.

27-й номер альманаху відкривається текстом виступу Йосифа Зісельса на круглому столі Українсько-єврейських зустрічей у Покантіко, США у 2017 році, “Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах”. Розділ “Проза” містить оповідання Михайла Короля, Фрідріха Горенштейна, Олени Стяжкіної. У цьому ж розділі представлені роботи шкіл перекладів Центру юдаїки: тут читач може ознайомитися з новими, раніш не публікованими перекладами творів сучасних івритомовних авторів – Аймана Сиксека, Сайєда Кашуа, Ефраїма Кішон, – та “батьків” їдишської класики – Іцхока Лейбуша Переца та Шолом-Алейхема. Рубрика “Поезія” представлена віршами вже знайомої постійним читачам “Єгупця” Інни Лісової та прем’єрними поетичними добірками Катерини Сінченко, Ії Ківи та Ані Хромової, що переклала з івриту поезії Єгуди Аміхая. Розділ “Критика та публіцистика” починається роздумами філософа Володимира Біблера про культуру й освіту, продовжується вибраними інтерв’ю з другої книги з серії “Майдан. Свідчення” та закривається оглядом заходів, що проходили в Києві до 75-ї річниці трагедії в Бабиному Яру.

(more…)

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 2

Другий том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить його розвідки: Т. Ґ. Масарик, національна проблема та українське питання (1930) та Боротьба народів за національне визволення. Націологічні нариси (1932). Третя робота – Вступ до націології (1991–1992) – є викладом основних положень започаткованої Бочковським теорії виникнення, формування та розвитку модерної нації, яку він назвав націологією.
Видання розраховане на широке коло читачів.

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 1

Перший том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить три його ранні праці: «Фінляндія і фінляндське питання» (1916), «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)» (1916) та «Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)» (1918, 1920). У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності. До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

(more…)

Леонід Фінберг: “Про різне і трохи про себе”

В ефірі програми “Дух і Літера” на Ukrlife TV соціолог, громадський діяч, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, член Виконавчої ради Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу Леонід Фінберг представив свою біографічну книжку “Про різне і трохи про себе”, де у формі інтерв’ю він розповідає про своє життя, в якому особисте і громадське переплетені нерозривно. (more…)

“За Чай.com”: головний редактор видавництва “Дух і Літера” Леонід Фінберг в ефірі “5 каналу”

Про іудаїку та українськість, і як вони перепліталися віками; про подвійну самоідентичність – гармонію чи конфліктність; про історичні фантомні болі та сьогодення, і як лікуються фобії; про антисемітів/”совків”/”жидо-бандерівців” та більшовицький “русомірський” синдром.

Їдишські сюжети сучасної України

Леонід Фінберг (Київ, Україна).

Виступ на конференції з мови та культури їдиш (Чернівці, 8 серпня 2018 р.).

Їдишські сюжети сучасної України.

 

Іза Хруслінська про книги розмов із Зісельсом, Грицаком і про українсько-польське порозуміння

Гостя програми «Дух і Літера» на UKRLIFE.TV – Іза Хруслінська, польська журналістка, відома своїми статтями та книгами присвяченими Україні та українсько-польським стосункам; нагороджена Відзнакою Президента України в 2016 році.

Вона розповіла про історію створення таких своїх книжок як «Розмови про Україну» (інтерв’ю з Ярославом Грицаком), «Діалоги порозуміння: українсько-єврейські взаємини», книжки розмов із Оксаною Забужко та Йосифом Зісельсом.

Спілкувався з Ізою Хруслінською головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг.

Створення Віртуального музею Василя Стуса

Керівники: Дмитро Стус, Олексій Сігов, Леонід Фінберг

 

Постать Василя Стуса, як мало кого іншого, дає для цього багатий матеріал, адже поет був
причетний до всіх найважливіших процесів і больових точок нашої історії в другій половині
минулого століття. Віртуальний музей представляє історію життя і творчості Василя Стуса в контексті історичних, політичних і культурних подій ХХ століття, показує особистість через репліки друзів і ворогів, рукописи і речі, вчинки і щоденникові записи, живі голоси й
мистецькі інтерпретації.

Віртуальний інтерактивний музей – це вікно в приватний світ людини і водночас – частина
великої історії, що складається з мікроісторій реальних людей. У Віртуальному музеї автори планують показати, як XX століття впливало на формування Василя Стуса і як сам поет впливав і продовжує впливати на український соціум своїми творами, вчинками і, врешті, самою присутністю. Такий погляд на історію дає змогу глибше зрозуміти причини того, що відбувається в Україні та її культурі сьогодні, а також запропонує молоді приклади пошуку себе у світі.

Музей Василя Стуса існуватиме у віртуальній формі: кожен відвідувач зможе побачити Стусові рукописи, приватні речі та фотографії, почути його голос та найцікавіші мистецькі інтерпретації його творчості. Передбачено й зворотний зв’язок із відвідувачами, – старшокласниками, студентами, вчителями та викладачами – аби пріоритетно висвітлювати та пояснювати найцікавішу для них інформацію.