Вітаємо пані Олю Гнатюк зі здобуттям нагороди Польського ПЕН-клубу!

Церемонія нагородження високою відзнакою імені Ксаверія, Мєчислава та Еразма Прушинських відбулася минулого вечора у Варшаві.

Пані Оля – історик, культуролог, перекладач, професор Києво-Могилянської академії та Варшавського університету. У 2015 році її книга “Відвага і страх” здобула гран-прі Форуму видавців у Львові. “Відвага і страх” (укр. вид.: Дух і Літера, 2015, 2018) – масштабне, глибоке і дуже особистісне дослідження поведінки людей у Львові за часів сталінської та гітлерівської окупацій, про виживання, ворожість і солідарність українців, поляків та євреїв перед обличчям смерті.

Ми щиро вітаємо пані Олю з новим інтелектуальним тріумфом, пишаємося її визнанням та бажаємо нових, не менш блискучих книжок.

Презентація нових книг видавництва “Дух і Літера” у Будинку кіно

У п’ятницю, 9 листопада, у Блакитній вітальні київського Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відбудеться презентація нових книжок видавництва “Дух і Літера”.

Участь у заході візьмуть керівники видавництва Леонід Фінберг та Костянтин Сігов, кінознавець Юрій Морозов та режисер Роман Балаян.

Початок о 17:30.

Запрошуємо!

Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах №27

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець”, присвячений стосункам української та єврейської культур, виходить двічі на рік і включає твори художньої літератури, наукові статті, публіцистику. Матеріали публікуються двома мовами – російською та українською.

27-й номер альманаху відкривається текстом виступу Йосифа Зісельса на круглому столі Українсько-єврейських зустрічей у Покантіко, США у 2017 році, “Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах”. Розділ “Проза” містить оповідання Михайла Короля, Фрідріха Горенштейна, Олени Стяжкіної. У цьому ж розділі представлені роботи шкіл перекладів Центру юдаїки: тут читач може ознайомитися з новими, раніш не публікованими перекладами творів сучасних івритомовних авторів – Аймана Сиксека, Сайєда Кашуа, Ефраїма Кішон, – та “батьків” їдишської класики – Іцхока Лейбуша Переца та Шолом-Алейхема. Рубрика “Поезія” представлена віршами вже знайомої постійним читачам “Єгупця” Інни Лісової та прем’єрними поетичними добірками Катерини Сінченко, Ії Ківи та Ані Хромової, що переклала з івриту поезії Єгуди Аміхая. Розділ “Критика та публіцистика” починається роздумами філософа Володимира Біблера про культуру й освіту, продовжується вибраними інтерв’ю з другої книги з серії “Майдан. Свідчення” та закривається оглядом заходів, що проходили в Києві до 75-ї річниці трагедії в Бабиному Яру.

(more…)

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 2

Другий том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить його розвідки: Т. Ґ. Масарик, національна проблема та українське питання (1930) та Боротьба народів за національне визволення. Націологічні нариси (1932). Третя робота – Вступ до націології (1991–1992) – є викладом основних положень започаткованої Бочковським теорії виникнення, формування та розвитку модерної нації, яку він назвав націологією.
Видання розраховане на широке коло читачів.

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 1

Перший том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить три його ранні праці: «Фінляндія і фінляндське питання» (1916), «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)» (1916) та «Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)» (1918, 1920). У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності. До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

(more…)

Йоанна Ольчак-Ронікер. Януш Корчак. Сторінками біографії

Йоанна Ольчак-Ронікер, спираючись на план автобіографії, вміщений у Щоденнику Януша Корчака, відтворює історію життя Доктора, вплітаючи її в оповідь про долю та вибір польських євреїв. На сторінках книги постає юнак, який шукає власний шлях, молодий лікар, не чужий громадської посвяти, педагог, що проголошує новаторські теорії, письменник, багатолітній керівник Будинку Сиріт для єврейських дітей, співробітник Нашого Дому – інтернату для польських дітей. Корчак не підтримував жодну політичну партію та не сповідував жодної ідеології. Впродовж усього життя він був твердо переконаний, що можна бути водночас євреєм і поляком. Незадовго до смерті Януш Корчак написав: «Не бажаю зла нікому. Не вмію. Не знаю, як це робиться».

(more…)

Бруно Шульц. Літературно-критичні нариси

Ця збірка літературно-критичних, теоретично-літературних та філософських текстів Бруно Шульца відкриває нову грань творчості мистця й дозволяє поглянути на нього як на талановитого літературного критика, уважного до сучасного йому літературного дискурсу. Бруно Шульц постає як філософ й теоретик літератури, який створив оригінальну концепцію літературної творчості, запропонував власний інструментарій аналітичного прочитання і рецепції художнього тексту. Книга адресована літературознавцям та філософам, а також широкому колу гуманітаріїв й усім, хто цікавиться культурою міжвоєнної доби.

(more…)

Бруно Шульц. Книга листів

Великий польський письменник Бруно Шульц (1892–1942), котрий усе життя мешкав у Дрогобичі й загинув там від рук нацистів у часи Шоа, був видатним епістолографом. Його листи часто ставали зав’язком майбутніх оповідань, є високими зразками прози магічного реалізму. «Книга листів» – збірка усіх вцілілих листів до друзів, колег, партнерів у видавничих і мистецьких починаннях, освітянських установ. Вона також містить віднайдені листи до Бруно Шульца, які дозволяють краще зрозуміти перипетії індивідуальної біографії митця, його творчі пошуки та осягнення. Це листування понад 60 років збирав видатний польський поет, есеїст і культуролог Єжи Фіцовський (1924–2006).

(more…)

“Це був наш дiм, наш свiт… Єврейськi Чернiвцi. Незабутий образ”. Ілюстрована карта-схема

У старовинних Чернівцях, багатонаціональному та багатокультурному місті з дивовижним поєднанням архітектурних стилів, існує багато пам’яток єврейської архітектури, які були осередками усіх проявів національного, релігійного, культурного та побутового життя євреїв аж до Другої світової війни. В Ілюстрованій Карті-схемі уміщено найвідоміші з них: Єврейський Нацiональний дім; Велика синагога; Синагога «Темпль»; Синагога «Бейт-Тфіла Біньямін»; Хоральна синагога «Бейт-Арес», Синагога на єврейському цвинтарі; Будинок і синагога Боянер Ребе; Синагога «Хевра Теілім»; Синагога «Бейт-Ізраїль Аксельрод»; Синагога Мордко і Таубі Корн; Синагога Арона і Фріди Голдфрухт; Товариство «Моргенройт» і єврейський театр; Гуртожиток і їдальня «Менза» для бідних єврейських студентів; (more…)