«Хранителями спогадів» у давнину називали тих, хто зберігає й передає нащадкам родинні історії – пам’ять про рід, а отже, й про них самих. Тож не випадково родинна й особиста історії отця Патріка Дебуа, одного з таких «хранителів спогадів», розгортаються на тлі спогадів українських селян про масові вбивства євреїв у роки німецької окупації і тим самим стають часткою спільної павутини культурної, національної й загальнолюдської пам’яті про Голокост.
Мовчання Бога перед лицем страждань і зневіра та сподівання людяності – наскрізна тема творів Нобелівського лауреата, письменника Елі Візеля. Він писав: «Тиша Біркенау – це інша тиша, не схожа на жодну. У ній крики, придушений шепіт молитви тисяч людських істот, приречених зникнути в темряві безіменності, це безкрайній попіл і прах. Мовчання людяності в хорі нелюдства. Мертва тиша в хорі смерті. Вічне мовчання під небесами, що згасають». Книги Елі Візеля стали свідченням про одну з найстрашніших трагедій ХХ століття – Голокост.
26 січня 2012 року напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту на телеканалі ТВі у програмі «Вечір з Миколою Княжицьким» був представлений проект Центру юдаїки НаУКМА «Я сторож братові моєму». До розмови запрошені співробітники Центру й учасники проекту: кандидат історичних наук Жанна Ковба та аспірант кафедри соціології НаУКМА Анна Васильченко.
«Цю книгу варто прочитати кожному, хто серйозно ставиться до життя. Багато що ляже на душу і нагадає, і змусить замислитися: та що ж це воно діялося (і діється) з нами «у цьому світі без Бога і без людей»?! – як гірко висловився один із авторів цих текстів» – сказано у передмові до книги. Англомовне видання цієї книги здійснене завдяки зусиллям двох провідних філософів, дослідників Голокосту – «християнина із Клермонта» Джона К. Рота і «юдея з Вашингтона» Майкла Беренбаума. «У наш план, – зазначають вони у своїй передмові, – входило привернути увагу до творів, неодноразово цитованих дослідниками Голокосту». (more…)
Ця книга є унікальною спробою автора дослідити події, що відбувалися у Східній Галичині і в його рідному місті Бережанах у період між 1919 і 1945 роками, поглянути на них не лише очима людини, яка ще дитиною пережила страхіття війни і Голокосту, а й очима інших учасників драми – поляків, євреїв, українців і німців. Це не просто ретельне історичне дослідження складних стосунків між етнічними групами, не просто спогади про мирні “янгольські” довоєнні часи, про трагічний період нацистської окупації і звірства енкаведистів під час панування совєтів. Це також пошук людяного й доброго в людині, пошук пояснення того, що робить із неї нелюда. Автор книги професор Шимон Редліх – один з небагатьох євреїв східногалицького міста Бережани, якому вдалося вижити в той страшний час, і сталося це завдяки українській родині Концевичів і польській родині Кодогних. Він знайшов у собі сили повернутися в минуле і розповісти нам про нього. (more…)