Євген Сверстюк – Валерія Андрієвська: Листування (у 2 томах, 3 книгах)

До книжки увійшло листування літературознавця, есеїста, одного з лідерів руху опору 1960-х Євгена Сверстюка (1928–2014) з його дружиною Валерією Андрієвською (нар.  1938), психолінгвістом, співробітницею Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Епістолярій, що склався упродовж 12 років, з одного боку, в політичних таборах і на засланні, з іншого – в умовах радянського Києва, є детальним описом повсякдення та чуттєвого досвіду адресатів і вповні передає суспільну атмосферу того часу.

Характерна особливість листів – уміння авторів стати над життєвими обставинами, вірність справжнім, непроминальним цінностям. Дуже світлі і психологічно виважені, вони слугували як внутрішнє опертя і захисний щит, як спосіб творчої реалізації і життєдайного спілкування духовно споріднених людей. (more…)

Євген Сверстюк. Зерна українсько-ізраїльської солідарності (1977)

Джерело: Дисиденти: Антологія текстів / за ред. Олексія Сінченка. – Київ: Дух і Літера, 2018. – С. 494–500.

Історія табірного побуту дисидентів в листуванні Євгена Сверстюка, – Олексій Сінченко

У програмі  “Дух і Літера” на Ukrlife TV літературознавець, кандидат філологічних наук Олексій Сінченко представив тритомне видання листування Євгена Сверстюка з його дружиною Валерією Андрієвською, у якому віддзеркалено дух епохи та побут діячів українського дисидентського руху.

Михайло Хейфец про Василя Стуса та інших українських політв’язнів-побратимів

Джерело: Михайло Хейфец. Виступ на презентації книги “Поле відчаю, поле надії” (Київ, 1995 р.) // Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах. — Київ: Дух і Літера, 2016. — № 25. — С. 14—17.

Дисиденти: Антологія текстів

В антології вперше здійснено спробу представити дисидентський рух 1960–80-х років у всій його поліфонії, не так на рівні суспільно-політичної проблема­тики, як на рівні конкретних доль. Перед читачем розгортаються історії ідей і людських вчинків, у живому пульсуванні текстів, які самі про себе свідчать. Поліжанрова структура антології: від поезії, публічних і самвидавних виступів – до судових промов, відтак до текстів про перебування в тюрмах, спецпсихлі­карнях і таборах, а насамкінець – до переосмислення власного досвіду протисто­яння тоталітарній системі, – витворює багатопланову і змістовну картину україн­ського руху опору. Ці тексти народжувались в ситуації, де свобода асоціювалася з таборами, а не з життям на волі. (more…)

Книга на сайті
видавництва