Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець» № 33

33-тє число альманаху складається з двох частин: «Війна» й «Довоєнне». У першій – есей і фрагменти щоденника Олени Стяжкіної, інтерв’ю з біженцями й волонтерами, статті Костянтина Сігова та Віти Сусак, а також фрагменти поетичних циклів Маріанни Кіяновської та Ольги Самолевської.

До другої частини увійшли фрагмент книги Льва Копелєва, «Єврейські фактазії» Велвла Черніна, переклади малої прози Марека Гласка та оповідань Ісака Бабеля, вірші Олени Аксельрод, Наталії Хаткіної, Халіни Посвятовської й добірка поезій «Зухвале єврейське віконце». (more…)

Український художній авангард: Маніфести, публіцистика, бесіди, спогади, листи

Видання являє собою антологію малодоступних зараз текстів тридцяти чотирьох представників українського авангарду: художників, які виступають як критики і науковці; арт-критиків, які виступають як аналітики і концептуалісти; поетів і письменників, які виступають як створювачі й аналітики сучасних їм мистецьких форм. Читач отримує тематичне, особистісне та світоглядне розмаїття поглядів на творче «впорядкування» художньої форми в українському візуальному мистецтві 1910–1930-х, зможе поринути у вир творчих суперечок, боротьби амбіцій і залагодження підходів, калейдоскоп різноскерованих пошуків мистецької правди й усамітнення в соціальній невідворотності історичних подій. (more…)

Книга на сайті
видавництва

У пам’ять про художника Якима Левіча (1933–2019)

Минулого тижня на 87-му році життя залишив цей світ Яким Левіч, один із найяскравіших художників українського мистецького андеграунду 1960–80-х років, книжковий ілюстратор, співтворець пам’ятника скорботи “Менора” у Бабиному Яру.

Ми сумуємо разом з усіма, кому дорогі твори Митця, і берегтимо світлу пам’ять про нього.

Минулоріч наукова співробітниця нашого Центру Елена Андреева взяла в Якима Левіча глибоке і надзвичайно цікаве інтерв’ю, яке ми вперше публікуємо для вас сьогодні.

Разговор с Акимом Левичем (2018)

Во время войны мы были в эвакуации в Ташкенте. Там в это время было довольно много интеллигенции – из Петербурга, Москвы. Я уже тогда начинал рисовать. Мама взяла мои рисунки и отнесла в Ташкентский дворец пионеров, Там старик – художник ленинградский, посмотрел на мои рисунки: «Я обязательно хочу с ним встретиться. Через неделю я буду не так занят». И через неделю, мы с мамой пришли. А его ассистентка говорит: «Он умер» (more…)

Ірина Мелешкіна. Мандрівні зорі в Україні: Сторінки історії єврейського театру

У книжці представлена історія діяльності єврейських театрів на території України в ХІХ–ХХ ст. Унікальне ілюстроване видання вперше докладно розповідає про п’єси, режисерів, художників та акторів кожного з театрів. Подані зображення практично невідомих раніше оригінальних ескізів, афіш та фотографій.

Видання розраховане на дослідників єврейської культури, студентів та усіх, хто цікавиться юдаїкою в Україні. (more…)

Книга на сайті
видавництва

Дебора Фоґель. Білі слова: Есеї, листування, рецензії та полеміки

У книзі представлено теоретичний доробок Дебори Фоґель (1900–1942), постаті знакової для України. У своїх есеях, написаних польською та їдишем, авторка серед іншого розповідає про процес роботи над поетичними збірками «Фігури днів», «Манекени» та збіркою прозових монтажів «Акації квітнуть», обидві з яких вийшли українською у видавництві «Дух і Літера» у перекладі Юрка Прохаська. Окрім літературознавчих питань, статті Фоґель показують глибоку ерудованість авторки в питаннях мистецтва, філософії та психології. Листи, які Дебора Фоґель надсилала зі Львова їдишемовним інтелектуалам в Австралію, Стокгольм та Нью-Йорк розширюють уявлення про європейський та американський модернізм і літературний процес загалом. (more…)

Книга на сайті
видавництва