Газета “День” про книгу А. Пучкова “Між навігаційними щоглами”

Чим дивували світ п’ять знавців архітектури минулих століть?

Культуролог, історик Андрій Пучков відомий своїми глибокими науково-популярними розвідками про теорію і практику архітектурознавства, професор кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури. Одна з останніх його праць «Між навігаційними щоглами» з підзаголовком «Профілі українських мистецтвознавців», що з’явилась у видавництві «Дух і Літера», присвячена п’ятьом мистецтвознавцям минулих століть — Адріану Прахову, Григорію Павлуцькому, Григорію Логвину, Володимиру Ясієвичу та Абраму Мардеру. (more…)

“Критика” про книгу Андрія Пучкова “Просто неба: Київські нариси”

Культуролог і доктор мистецтвознавства Андрій Пучков є автором численних книжок з архітектурознавства, хоча серед них є й такі, що демонструють розмаїття сфер його наукових і творчих інтересів — від поетики архітектури до урбаністики, від літературознавства й історії літератури до філософії речей і ландшафтів. Ці авторові інтереси відбилися й у «Просто неба». Більшість представлених київських нарисів переклала з російської Роксоляна Свято. Українська версія текстів лексично багата, і перекладачці вдалося зберегти фірмову для автора здатність поєднувати іронію і щирість, ерудицію і прозорість персональних спостережень (у книжці є і концептуальний у структурі текст російською мовою «Рыба Днепр: Прибрежные наблюдения»; після зіставлення його з перекладами можна оцінити їхній рівень і делікатну майстерність перекладачки). (more…)

Андрій Пучков. Просто неба: Київські нариси

Книжка складається з трьох блоків, об’єднаних однією матерією, – Києвом і навколо, де місто немовби звивається у кокон «навколо».

Перший блок – «Київ і земля» – про водичку, небо, рух, пташок і війну. Себто погляд довкола себе (головне дієслово тут – «озиратися»), догори й донизу, влітку і взимку, зосліпу й пильно. Другий блок – «Київ і слово» – про те, як київська професура межі ХІХ-ХХ століть втелющувала класичні знання в напівпорожні студентські голови, інфіковані свободою та революцією, і як вона при цьому поводилася, щоб залишитися на сторінках історії. Себто: визгін наукових смислів на рівні пори розквіту київської розумової культури. Третій блок – «Київ і камінь» – про міські обриси й тексти в цих обрисах. Себто: придивляння до міста з різних ракурсів. Тут між Андріївським узвозом і творчим підйомом архітектора Йосифа Каракіса – буферним шаром – нарис про нарис «Київ» Осипа Мандельштама, що недалеко впав від його «Каменя». (more…)

Книга на сайті
видавництва