Creation of the Ukrainian Museum of Jewish History and Culture

Posted on by

Важливу частину діяльності Центру протягом 2010–2012 років становив проєкт «Розробка концепції та підготовка матеріалів для створення Всеукраїнського Музею єврейської історії та культури в Дніпропетровську» (нині місто Дніпро). Робота зі створення Музею здійснювалася спільно зі Всеукраїнським центром вивчення Голокосту «Ткума».

В основу концепції Музею були покладені наступні цілі:

  • збереження, осмислення та представлення пам’яті про єврейську історію та культуру як складника національної пам’яті народу України;
  • осмислення різних етапів цієї історії на рівні сучасних гуманітарних наук (із відомих причин, щонайменше три покоління не мали такої можливості);
  • популяризація цінностей юдаїзму (що стали ціннісною основою не тільки юдейської, але і християнської цивілізації) як у єврейському середовищі, так і в українському суспільстві у цілому.

Масштабні завдання, покладені в основу концепції музею, могли реалізуватися лише за умов ґрунтовного системного підходу до процесу розбудови Музею. Такий підхід, окрім робіт над створенням експозиції, включав у себе: організацію дослідницької діяльності співробітників Музею з активним залученням вчених різних країн; розробку та реалізацію видавничої програми, яка забезпечувала видання наукових та історико-культурних книг про українську юдаїку; розробку стратегій роботи з потенційною аудиторією, рівнозначними частинами якої мали стати єврейська громада України та українське неєврейське населення; створення інтернет-порталу Музею як віртуальної структури, покликаної доповнювати роботу реального музею.

У жовтні 2012 року Музей (під назвою «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні») було відкрито.

Тематика експозицій Музею включає в себе наступні блоки, кожен з яких відображає окремий пласт єврейської історії та культури, і потребує окремої ґрунтовної розробки:

  • Юдаїзм, тексти ТАНАХу, Талмуду, синагога, єврейська освіта;
  • Єврейська історія України від найдавніших часів, з особливою увагою до трагедії євреїв у Другій світовій війні (Голокосту);
  • Єврейське мистецтво (народне, образне, театр, кінематограф та література);
  • Сучасний етап єврейського життя країни та світу, включно зі зв’язками з Ізраїлем та єврейством інших країн.

Зупинимося детальніше на описі експозицій Музею.

Експозиція розпочинається із ґрунтовного опису структури та принципів, закладених у ТАНАХу, які стали потім основою юдео-християнської цивілізації. Далі представлені різноманітні види синагог – від дерев’яних до кріпосних та кам’яних, і зображення неймовірних розписів синагог – від знаменитої Ходорівської до нещодавно відкритої Новоселецької.

Максимально доступно для людей, далеких від єврейства, описані релігійні ритуали юдаїзму, традиції та свята, призначення тих чи інших ритуальних предметів.

Історія хасидизму представлена генеалогічними деревами основних хасидських династій. Особлива увага приділена ролі Хабаду та історії ребе Шнеєрсона, чиї життя та діяльність пов’язані із містом Дніпром.

Одна з експозицій Музею присвячена життю євреїв у містечках (штетлах). Художніми засобами відтворена умовна структура самого штетла та єврейського будинку в ньому. В фотографіях та художніх творах відтворені соціальні типи єврея-коваля, гендляра, шевця, чоботаря, фармацевта та ін.

Окремим блоком експозиції є зображення єврейських кварталів великих міст: Одеси, Катеринослава/Дніпропетровська, Києва, Чернівців, Дрогобича. У цьому розділі представлені як досягнення періоду капіталізації, перші етапи розвитку промисловості тощо, так і духовне життя міста – портрети найбільш відомих письменників, рабинів, бізнесменів.

Трагічні періоди, пов’язані з погромами та процесом Бейліса, озвучені голосами єврейських, українських, російських інтелектуалів, гуманістів, письменників, які виступали на захист жертв насильства.

В експозиції представлена також історія єврейської еміграції до Ерец-Ісраель, США та Канади початку ХХ століття. Значну увагу приділено періоду коренізації, розвиткові єврейської культури на їдиші у 1920-х роках ХХ століття та подальшим репресіям проти діячів культури і завершенню цих процесів у 30-х роках. Одна з експозицій присвячена «радянському мракобіссю» ХХ століття: боротьбі з релігіями, знищенню синагог, переслідуванням івриту.

Акцент в експозиції (центральний зал Музею), згідно з побажаннями замовників, було зроблено на висвітленні історії Другої світової війни та Голокосту. Особливістю експозиції є увага не лише до жертв трагедії, а й до евакуації, героїзму солдат та офіцерів, а також до доль людей, які рятували євреїв у часи нацизму. Імена та фотографії Праведників світу представлені поруч з іменами та фотографіями загиблих.

В експозиції, присвяченій історії книгодрукування представлені як оригінали, так і копії найбільш важливих видань ТАНАХу, Талмуду, книг на їдиші, російській та українській мовах, які протягом чотирьох століть були видані на території сучасної України, а також унікальні видання зі штемпелями громад, які вже не існують, рукописними написами на полях книг на івриті та їдиші, екслібрисами, дарчими написами письменників та поетів. В експозиції розміщено добірку творів класиків єврейської літератури, а також добірку єврейського самвидаву періоду алії та рукописи з ГУЛАГу.

В експозиції представлено історію єврейських театрів України, з наголосом на історії ГОСЕТу, етапи діяльності якого нам вдалося зберегти та зафіксувати у книгах і документах.

Є розповідь також про феномен єврейського кінематографу в німих фільмах та стрічках на їдиші, які вдалося зберегти, а потім і переписати на сучасні носії. Явище єврейського кінематографу є надзвичайно яскравим зокрема й тому, що з ним пов’язані імена Григорія Грічера-Черіковера, Ісаака Бабеля, Олександра Тишлера, Соломона Міхоелса та інших.

Окремий розділ присвячено  єврейській музиці – канторському співу, хасидським хорам, клейзмерським ансамблям, видатним виконавцям класичної та єврейської музики. Тут можна прослухати єврейський фольклор початку минулого століття, який дивом зберігся на воскових валиках, що були зібрані в експедиціях Ан-ського та Береговського.

Окремо представлене єврейське образотворче мистецтво: живопис, скульптура та графіка кінця ХІХ – початку ХХ століття. Багато місцевих бізнесменів колекціонують мистецькі твори; вони надали твори з колекцій для використання в експозиціях Музею.

Завершується експозиція розповіддю про сучасне єврейське життя – відродження синагог, створення і роботу шкіл, дитячих садків, благодійних фондів, діяльність місцевих громад та культурних осередків, відтворення академічної юдаїки.

Концептуальна розробка Музею передбачила використання сучасних високих технологій. І в кожному із блоків, окрім знакових дизайнерських рішень та текстів, встановлено монітори, за допомогою яких експозиції представлені максимально яскраво та цікаво. В різних експозиціях монітори виконують різні ролі. Так, наприклад, у блоці, де представлена синагога, на моніторі зображені інтер’єри та екстер’єри сотень синагог України, відомих ученим. А у блоці, присвяченому єврейській музиці, можна прослухати клейзмерські ансамблі України та світу.

Comments are disabled