Спогади Катерини Рапай – оповідь-свідчення про знаний і незнаний художній Київ другої половини ХХ століття. Нариси про близьких – родину Якутовичів, Григорія Гавриленка, Сергія Параджанова і найближчих – бабусю Зінаїду Йоффе та батьків Ольгу Рапай-Маркіш і Ніколая Рапая сплетені із розповіддю про власне дитинство і навчання в Художньому інституті.
Слово Катерини добре, чутливе, та, водночас, ретельне і без маскувань, − власне, як і належить розповідати історію. (more…)
Микола Зеров (1890–1937) – ключова постать в історії національно-культурного Ренесансу 1920-х рр. Літературознавець, лідер «п’ятірного грона» поетів-неокласиків, полеміст, блискучий перекладач, київський Золотоуст, чиє ораторське мистецтво справедливо вважається неперевершеним, «живе срібло», за визначенням друзів, – усе це грані однієї творчої особистості.
«Повість про Миколу Зерова» Володимира Панченка є дослідженням історії життя цієї незвичайної людини. Проникливий аналіз різних аспектів творчості Зерова поєднується із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910–1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. (more…)
Віктор Платонович Некрасов (1911–1987) – письменник і правозахисник. Один із очільників руху спротиву в Україні, автор першої правдивої оповіді про війну. Більшу частину життя писав про Київ. Через виступи у Бабиному Яру і проти політичних арештів змушений був емігрувати. В основі книжки значно перероблена і доповнена перша біографія письменника.
Книжка складається з трьох блоків, об’єднаних однією матерією, – Києвом і навколо, де місто немовби звивається у кокон «навколо».
Перший блок – «Київ і земля» – про водичку, небо, рух, пташок і війну. Себто погляд довкола себе (головне дієслово тут – «озиратися»), догори й донизу, влітку і взимку, зосліпу й пильно. Другий блок – «Київ і слово» – про те, як київська професура межі ХІХ-ХХ століть втелющувала класичні знання в напівпорожні студентські голови, інфіковані свободою та революцією, і як вона при цьому поводилася, щоб залишитися на сторінках історії. Себто: визгін наукових смислів на рівні пори розквіту київської розумової культури. Третій блок – «Київ і камінь» – про міські обриси й тексти в цих обрисах. Себто: придивляння до міста з різних ракурсів. Тут між Андріївським узвозом і творчим підйомом архітектора Йосифа Каракіса – буферним шаром – нарис про нарис «Київ» Осипа Мандельштама, що недалеко впав від його «Каменя». (more…)
В рамках спільного проекту каналу UKRLIFE.TV та видавництва «Дух і Літера», студію відвідала Олександра Уралова, яка розповіла про свій переклад творів Шолома Алейхема.