Еліезер (Ель) Лисицький

Еліезер (Ель) ЛИСИЦЬКИЙ
(31.10.(22.11).1890-30.12.1941)


Архітектор, живописець, графік, фотохудожник, дизайнер, теоретик мистецтва. Народився у с. Починку (нині Смоленської обл., Росія). Відвідував школу малювання і живопису Єгуди Пена у Вітебську (1903). Навчався на архітектурному факультеті Вищої технічної школи в Дармштадті (1909–1914). 1912 року відвідав Париж, а 1913 року – Італію; ці мандрівки справили значний вплив на становлення митця. Оселившись 1914 року в Москві, продовжив студії в евакуйованому туди Ризькому політехнічному інституті (1914–1916). Брав участь в діяльності єврейських мистецьких організацій Москви, зокрема Єврейського товариства заохочення мистецтв (виставки 1917 і 1918 рр.) і Гуртка єврейської естетики (1917). Співпрацюючи з єврейським художнім товариством «Наше мистецтво», оформив поему Моше Бродерзона «Сіхес гулін» («Празька легенда»). У 1918–1919 рр. був членом Художньої секції Культур-Ліґи в Києві. В ці роки ілюстрував також їдишські книжки для київських і петроградських видавництв і створив цикл літографій «Хад Ґадья» («Кізонька») на тему пісеньки із Пасхального Седера (1919). 1919 року переїхав до Вітебська, де зблизився з Казимиром Малевичем і став прихильником його супрематичної системи мистецтва, виробившу власну її версію. Був одним із засновників і діяльних учасників групи «Уномис» («Утверджувачі нового мистецтва») та членом її творкому. Очолював архітектурний факультет і майстерні друку та графіки Народної художньої школи у Вітебську. 1921 року перебрався до Москви, викладав у Вищих художньо-технічних майстернях. У 1920–1921 рр. був членом Інституту художньої культури. 1921 року виїхав до Берліна. Тут співпрацював із авангардними угрупованнями й часописами, видав книжки «Про два квадрата» (1922), «Кунштізми» (1924; з Гансом Арпом) та ін. Повернувшись 1925 року до Москви, викладав у Вищих художньо-технічних майстернях / Вищому художньо-технічному інституті (1925–1930). Був членом Асоціації нових архітекторів. Розробив проекти комплексів висотних будинків (1925) і видавництва «Правда» (1929) в Москві. З 1928 року – головний архітектор московського Центрального парку культури та відпочинку. Наприкінці 1920-х років – у 1930-ті роки виконав ряд проектів радянських павільйонів на міжнародних виставках. Брав участь у численних виставках в СРСР і за його межами. Помер у Москві.

Ілюстрації до поеми Мойше Бродерзона  «Сіхес хулін» («Празька легенда»). 1917 У виданні: Мойше Бродерзон. Сіхес хулін: Ейне фун ді гешіхтен. – М.: Наше искусство, 1917. – Сувій. – Їдиш Папір на полотні, акварель (розфарбовано від руки) 22,8 х 385,5 Російський єврейський музей (Москва)

Ілюстрація до книги Хад-Гадья. Факсимільні репродукції видання 1919 р.  Оригінал – літографія. Фонд Поля Геті, 2004.

Обкладинка книги Мані Лейба «Yingel Tsingel Khvat» («хвацький хлопчина»). Київ-СПб.:  «Ідішер фольксфарлаг», 1919.  25,8 х 20,8.  Музей искусства и истории иудаизма, Париж.