Дискримінація суспільних, релігійних та національних груп в СРСР у 1960-ті – 1980-ті роки 20 ст. та її вплив на сучасні суспільні процеси (на прикладі дискримінації українських інтелектуалів, євреїв та кримських татар)

Керівники проекту: Ж. Ковба, Учасники: Б. Костюк, Г. Бекірова

Сучасні проблеми міжнаціональних і міжконфесійних відносин в Україні і проблема реалізації прав національних та релігійних груп пов’язані з наслідками дискримінаційної політики, яка проводилася щодо них радянською владою (тоталітарним режимом).

У 1960-ті – 1980-ті роки дискримінаційна політика в СРСР носила здебільшого прихований характер. Офіційною ідеологією в СРСР був «братський інтернаціоналізм», тому репресивна практика щодо представників національних та релігійних груп ніколи не мала офіційно проголошуваного ідеологічного чи законодавчого підґрунтя, не фіксувалася документально. З цим пов’язані складнощі вивчення, яке не може базуватись на традиційних джерелознавчих методах, в якості пріоритетних виступатимуть соціологічні методи (проведення експертних опитувань), зібрання матеріалів «оrаl history», робота з вторинними джерелами (дослідження радянської та сучасної української періодики).

Дискримінація окремих національних та суспільних груп, що практикувалась в радянські часи, має суттєвий вплив на сучасний стан суспільних відносин в Україні.

1. Становлення українських партій та суспільних організацій як реакція на дискримінаційну політику в СРСР.
Створення українських національних партій та суспільних організацій (Рух та ін.) відіграло ключову роль у становленні української державності. Вироблені опозиційними партіями та суспільно-політичними організаціями альтернативні радянським погляди на українську історію, міжнаціональні відносини, кримськотатарську проблему сприяли демократизації українського суспільства.

2.  Єврейська еміграція як реакція на дискримінаційну політику.
Масова єврейська еміграція є одним з найбільш значущих суспільних процесів кінця 1980-х – початку 1990-х років. Причини масової еміграції не були ґрунтовно досліджені.

Гіпотетично можна вважати, що одними з найбільш суттєвих причин еміграції була дискримінація в радянські часи, а також негативні стереотипи щодо українсько-єврейських стосунків, що призвели до негативного ставлення багатьох євреїв до появи українського національного руху та створення незалежної України. Негативні стереотипи так само впливають на українсько-ізраїльські стосунки, що також певною мірою обумовлено впливом радянської пропаганди.

Вищезазначені фактори практично не досліджені і не усвідомлені українським суспільством.

3. Репатріація кримських татар.
Внаслідок заборони на репатріацію кримські татари до 1989 року перебували фактично у стані «народу-вигнанця», без можливості розвитку власної культури. Як наслідок, сучасна Україна зіткнулася з цілим комплексом проблем, пов’язаних з труднощами репатріації та інтеграції кримськотатарського населення. Два покоління кримських татар та слов’янського населення Криму втратили досвід культурних взаємозв’язків, що заважає взаємопорозумінню та створює підґрунтя для напруження у міжетнічних стосунках в Криму. Етностереотипи, сформовані під впливом радянської пропаганди, досі мають вплив на певну частину населення Криму. Об’єктивно це ускладнює природні проблеми адаптації репатріантів – земельне питання, працевлаштування та ін. Від подолання наслідків дискримінації кримських татар залежить міжнаціональний мир в Україні.

Болісний процес репатріації та інтеграції кримськотатарського населення є наслідком сталінської депортації; складнощі єврейсько-українських взаємин обумовлені політикою державного антисемітизму та репресивної політики щодо національно свідомої української інтелігенції. Вивчення та подолання наслідків радянської національної політики є запорукою міжнаціонального миру та становлення громадянського суспільства в Україні.

Надзавданням проекту є дослідження формування основних «радянських» ідеологем сприйняття історії та сучасності з метою їх подолання.  По завершенню проекту планується видання монографії, яка узагальнить результати дослідження.

(more…)

Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній літературі Буковини

Керівник проекту: П. Рихло

Автор зосередився на вивченні біблійних мотивів, концепцій хасидизму, а також трагедії Голокосту у творчості Альфреда Маргул-Шпербера, Рози Ауслендер, Пауля Целана, Імануеля Вайсгласа та Альфреда Гонге. Текст про єврейські мотиви та алюзії у творчості Пауля Целана передано до Центру. Це надзвичайно глибоке дослідження, професійне й новаторське.

Автор – доктор філологічних наук, професор Чернівецького університету. За період 1970 – 2000 рр. видав низку книжок і опублікував десятки статей, в тому числі монографію «Поетика діалогу (творчість Пауля Целана як інтертекст)», Чернівці, 2005.

В рамках проекту вийшла наукова монографія Рихло П. В. «Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини».

(more…)

Систематизація та індексація архівів усної історії. Архів усної історії

Керівники проекту: В. Покидайло, А. Спектор

Архів усної історії Центру й Інституту юдаїки нараховує близько 700 текстів. Більшість із них – це спогади людей старшого пstrongокоління про єврейську історію у ХХ столітті. Велика частина цих текстів зібрана українськими вченими, деякі тексти (до 20%) отримано за обміном з Мічиганським університетом, Українським Католицьким Університетом і т. д. Виконуються роботи з редагування текстів, створення пошукових систем для роботи з архівом: географічні назви, часові періоди, тематика спогадів. Крім спогадів, архів містить копії й оригінали документів і фотографій із сімейних архівів (лише дореволюційних понад 4000).

Архів активно використовується як дослідниками, так і літераторами, режисерами телебачення, театру й кіно.

Низка документів з архіву передано до Музею діаспори (Ізраїль) для тимчасового експонування на виставці, присвяченій історії алії. Серед цих документів – радянські анкети різних видів, що містять пункти про соціальне походження, родичів за кордоном, національність, діяльність батьків і родичів і т. д. Передано також унікальні документи з грифом «цілком таємно» про сіоністську діяльність у 1940 – 50-ті роки, фотографії мітингів у Бабиному Яру (1966 р.) з фотографіями А. Діаманта, В. Некрасова та ін., книги єврейського самвидаву і т. д.

(more…)

До історії єврейського театру в Україні

Керівник проекту: Н. Дробязко

У різних архівах, сховищах і музеях України зібрано документи і матеріали про діяльність на території країни від кінця ХІХ й у ХХ столітті не менше 80-ти єврейських театрів. Ця робота зосереджена, перш за все, на вивченні історії Українського державного театру (1925 – 1950 роки). Вивчено і описано репертуар театру, зібрано документальні матеріали про склад трупи, режисерів, художників, провідних акторів. Зібрано і описано мемуари, що збереглися (в т. ч. неопубліковані), афіші театру (в т. ч. художні), аудіо записи фрагментів вистав, фотографії театральних виступів. Ведеться робота з підготовки збірника документів і матеріалів з історії провідного єврейського театру України.

(more…)