Керівники проекту: Ж. Ковба, Учасники: Б. Костюк, Г. Бекірова
Сучасні проблеми міжнаціональних і міжконфесійних відносин в Україні і проблема реалізації прав національних та релігійних груп пов’язані з наслідками дискримінаційної політики, яка проводилася щодо них радянською владою (тоталітарним режимом).
У 1960-ті – 1980-ті роки дискримінаційна політика в СРСР носила здебільшого прихований характер. Офіційною ідеологією в СРСР був «братський інтернаціоналізм», тому репресивна практика щодо представників національних та релігійних груп ніколи не мала офіційно проголошуваного ідеологічного чи законодавчого підґрунтя, не фіксувалася документально. З цим пов’язані складнощі вивчення, яке не може базуватись на традиційних джерелознавчих методах, в якості пріоритетних виступатимуть соціологічні методи (проведення експертних опитувань), зібрання матеріалів «оrаl history», робота з вторинними джерелами (дослідження радянської та сучасної української періодики).
Дискримінація окремих національних та суспільних груп, що практикувалась в радянські часи, має суттєвий вплив на сучасний стан суспільних відносин в Україні.
1. Становлення українських партій та суспільних організацій як реакція на дискримінаційну політику в СРСР.
Створення українських національних партій та суспільних організацій (Рух та ін.) відіграло ключову роль у становленні української державності. Вироблені опозиційними партіями та суспільно-політичними організаціями альтернативні радянським погляди на українську історію, міжнаціональні відносини, кримськотатарську проблему сприяли демократизації українського суспільства.
2. Єврейська еміграція як реакція на дискримінаційну політику.
Масова єврейська еміграція є одним з найбільш значущих суспільних процесів кінця 1980-х – початку 1990-х років. Причини масової еміграції не були ґрунтовно досліджені.
Гіпотетично можна вважати, що одними з найбільш суттєвих причин еміграції була дискримінація в радянські часи, а також негативні стереотипи щодо українсько-єврейських стосунків, що призвели до негативного ставлення багатьох євреїв до появи українського національного руху та створення незалежної України. Негативні стереотипи так само впливають на українсько-ізраїльські стосунки, що також певною мірою обумовлено впливом радянської пропаганди.
Вищезазначені фактори практично не досліджені і не усвідомлені українським суспільством.
3. Репатріація кримських татар.
Внаслідок заборони на репатріацію кримські татари до 1989 року перебували фактично у стані «народу-вигнанця», без можливості розвитку власної культури. Як наслідок, сучасна Україна зіткнулася з цілим комплексом проблем, пов’язаних з труднощами репатріації та інтеграції кримськотатарського населення. Два покоління кримських татар та слов’янського населення Криму втратили досвід культурних взаємозв’язків, що заважає взаємопорозумінню та створює підґрунтя для напруження у міжетнічних стосунках в Криму. Етностереотипи, сформовані під впливом радянської пропаганди, досі мають вплив на певну частину населення Криму. Об’єктивно це ускладнює природні проблеми адаптації репатріантів – земельне питання, працевлаштування та ін. Від подолання наслідків дискримінації кримських татар залежить міжнаціональний мир в Україні.
Болісний процес репатріації та інтеграції кримськотатарського населення є наслідком сталінської депортації; складнощі єврейсько-українських взаємин обумовлені політикою державного антисемітизму та репресивної політики щодо національно свідомої української інтелігенції. Вивчення та подолання наслідків радянської національної політики є запорукою міжнаціонального миру та становлення громадянського суспільства в Україні.
Надзавданням проекту є дослідження формування основних «радянських» ідеологем сприйняття історії та сучасності з метою їх подолання. По завершенню проекту планується видання монографії, яка узагальнить результати дослідження.
(more…)