Ізраїльтяни в Україні

Керівники проекту: О. Стегній, А. Васильченко

Об’єктом цього соціологічного дослідження виступає група населення, яка утворилася в результаті активних переміщень людей між Україною та Ізраїлем. Авторів дослідження цікавлять причини, мотиви та соціальні наслідки від’їзду цих людей до Ізраїлю та їх повернення до України; складності їх адаптації в українському суспільстві, проблеми їх громадянської та етно-соціальної ідентифікації. Особливої уваги заслуговує вивчення індивідуальних історій перебування респондентів в Ізраїлі та з’ясування факторів, які спричинили їх виїзд з країни.

(more…)

Історія євреїв у Києві у ХIX-XX ст.

Керівник проекту: М. Кальницький

Описано близько 60 об’єктів – будівель, споруд – в яких відбувалися основні події єврейського життя у ХIX-XX століттях (синагоги, видавництва, навчальні заклади, офіси політичних партій і рухів…) Складено списки і підготовано короткі біографічні нариси про діячів єврейської громади письменників і політичних діячів. Підготовано низку тематичних нарисів, а саме: історія спорудження київських синагог, Єврейська освіта в Києві кінця XIX – початку XX століття, Єврейські партії і рухи межі XIX-ХХ століть. В архівах Києва знайдено і описано багато раніше невідомих документів, у тому числі – експертний висновок у справі Бейліса отця А. Глаголєва, ректора Київської духовної академії. Підготовано й опубліковано брошуру з мапою «Єврейські адреси Києва» (спільно із «Джойнт»), що містить інформацію про 52 об’єкти єврейської історії, про діячів єврейських рухів і культури, пов’язаних з Києвом (Л. Бродський, М. Марголін, Д. Гофштейн, Г. Меїр та ін. (всього близько 30 імен).

Керівник проекту – Михайло Кальницький – один із найавторитетніших дослідників історії Києва, автор низки монографій.

На матеріалах дослідження в 2012 році М. Кальницький видав книгу «Єврейські адреси Києва».

(more…)

Українсько-єврейські відносини в осмисленні інтелектуалів

Керівники проекту: І. Хруслінська, Л. Фінберг

Автор проекту – дослідник і журналіст Ізабелла Хруслінська – редактор і укладач монографії про знамениту паризьку «Культуру» Єжи Гедройца (1950 – 2000 рр.), книги інтерв’ю з українськими інтелектуалами, збірки статей А. Міхника українською мовою (2009 р.).

Ізабелла Хруслінська провела 26 глибинних інтерв’ю із українськими та єврейськими інтелектуалами – науковцями, публіцистами, громадськими діячами. Серед них: Іван Дзюба, Євген Сверстюк,  Мирослав Маринович, Тарас Возняк, Наталя Яковенко, Ярослав Грицак, Костянтин Сігов, Ар’є Вудка, Йосиф Зісельс,  Григорій Казовський.

Основні теми інтерв’ю: історія і пам’ять, міфологізація подій, особливості українських і єврейських образів-подій XVIII-XX століть, осмислення єврейських трагедій, пошук шляхів подолання радянських тоталітарних трактувань історії, відповідальність за минуле в єврейській й українській традиціях.

За матеріалами дослідження Ізабелла Хруслінська, та Петро Тима підготували книгу «Діалоги порозуміння. українсько-єврейські взаємини» (К. Дух і Літера. 2011). Детальніше  – на сторінці «Видання Центру»

25 жовтня 2011 року в Києво-Могилянській академії відбулася презентація книги. Свої думки про важливість видання висловили Є. Сверстюк, М. Маринович, Я. Грицак, Й. Зісельс, К.Сігов, Ж. Ковба. Модератором зустрічі виступив директор Центру юдаїки і керівник проекту Леонід Фінберг.

3 листопада 2011 року Ізабелла Хруслінська, Петро Тима та Леонід Фінберг стали гостями програми «Вечір з М. Княжицьким» на телеканалі ТВі. Творці книги розповіли, чому вони зацікавилася українсько-єврейською темою, в чому особливість цієї збірки, зокрема, та міжкультурних взаємин загалом.

(more…)

Діяльність «Культур-Ліґи» в контексті епохи

Керівники проекту: Л. Фінберг, Г. Казовський

Тема діяльності художньої секції Культур-Ліґи є малодослідженою як істориками так і мистецтвознавцями. Практично єдиним серйозним дослідженням цієї тематики можна назвати книгу Г. Казовського «Художники Культур-Ліґи», що вийшла 2003 року в Москві. Український читач (не лише пересічні аматори мистецтва, але й спеціалісти історики мистецтва) мав небагато шансів ознайомитися із цією публікацією і усвідомити самий факт існування цього феномену. Тим часом Культур-Ліґа є явищем територіально пов’язаним саме з Україною. Культур-Ліґа була заснована в Києві і саме Київ відігравав провідну роль в діяльності Культур-Ліґи. В багатьох містах і містечках України утворилися відділення цієї організації.

Важливість цієї теми демонструють самі імена митців-членів художньої секції Культур-Ліґи: Марк Шагал, Ель (Елієзер) Лисицький, Давид Гофштейн, Перец Маркіш, Марк Епштейн, Натан Альтман та інші всесвітньо відомі діячі культури. «Культур-Ліґа» діяла в Києві, Москві, Варшаві, Вітебську – містах, в яких на той час єврейське життя було найбільш цікавим та інтенсивним. Найбільш активно «Культур-Ліґа» працювала у 20-ті роки XX століття – несприятливий час для творчості. Книги публікувалися на поганому папері, виставок практично не було. Лише згодом роботи митців були оцінені як шедеври, а лічені книги, що збереглися, стали раритетами.

Центром було проведено дослідницькі роботи, які дозволили чітко окреслити коло художників близьких до Культур-Ліґи, досліджено в яких збірках зберігаються роботи цих художників періоду 1918- 1920-х років.

На основі досліджених матеріалів у грудні 2007 – січні 2008 років в Національному художньому музеї було підготовано виставку «Культур-Ліґа: художній авангард 1910-х – 1920-х років» та видано каталог до неї. Для виставки було відібрано найбільш репрезентативні роботи із Національного художнього музею, обласних художніх музеїв України, київського Музею Російського мистецтва, Музею історії міста Києва, Музею мистецтва та історії юдаїзму (Париж) та приватних колекцій з України та Ізраїлю. Крім живопису та графіки було представлено плакати «Культур-Ліґи», архівні документи, книги та фотографії, що розповідали про діяльність об’єднання.

В рамках цього проекту культурологи та мистецтвознавці Г. Казовський, М. Дмитрієва, О. Лагутенко підготували наукові статті, опубліковані в альбомі-каталозі виставки. Було перекладено з їдиш три оригінальних тексти ідеологів Культур-Ліґи, які були вперше були опубліковані українською мовою. Для третього розділу альбому, який міститить репродукції робіт художників близьких до Культур-Ліґи було підготовано короткі біографії художників та бібліографію публікацій про них. В кінці альбому міститься каталог робіт, представлених на виставці та інших творів, опублікованих в альбомі.

Переглянути альбом-каталог в електронному вигляді можна на  сторінці Бібліотека-online

Увагу дослідників привернула творчість одного із членів Культур-Ліґи – Марка Епштейна. Разом із спеціалістами Національного художнього музею України співробітники Центру підготували виставку «Марк Епштейн. Повернення майстра» та каталог до цієї виставки.

Пізніше в рамках цього проекту дослідник Гілель Казовський звернувся до більш вузької теми – книжкової графіки митців Культур-Ліґи. Ця тема є малодослідженою, хоча й надзвичайно цікавою, адже Культур-Ліґа стала одним з не багатьох осередків видання книжок оформлених у стилістиці авангарду – абстракціонізму, кубізму, наївного мистецтва. На основі цього дослідження було підготовано художній альбом «Книжкова графіка митців Культур-Ліги».

18 січня 2012 в Книгарні «Є» відбулася презентація альбому. Фотозвіт з презентації можна переглянути за цим посиланням: фотографії.

26 січня 2012 року на телеканалі «Культура» (Україна) у програмі «Неформат», презентовано  книгу  «Книжкова графіка митців Культур-Ліґи». Книгу представляють Леонід Фінберг, головний редактор видавництва «Дух і Літера» та Павло (Пінхас) Фішель, художник, дизайнер багатьох видань «Духа і Літери». Відео програми можна переглянути за цим посиланням: частина1, частина2, частина3, частина4

(more…)

Історія єврейського книгодрукування у Східній Європі

Керівник проекту: Е. Грінберг

Історія єврейського книгодрукування у Східній Європі є однією із найменш досліджених проблем юдаїки. На території України у XVIII-XX ст. відомі десятки видавництв, що друкували літературу мовами їдиш та іврит.

На межі XIX-XX ст. такі українські міста як Київ, Одеса, Львів (Лемберг) були впливовими європейськими центрами єврейського книгодрукування. До книгозбірень, що володіють найбільшими колекціями єврейської літератури, виданої у Східній Європі належать бібліотека Вільнюського Університету, бібліотека Мінського університету, Національна бібліотека України ім. Вернадського. В Центрі досліджень східноєвропейського єврейства НаУКМА також зібрано близько 8 тисяч книг починаючи з перших десятиліть XVIII ст.

У Центрі започатковано дослідження географії єврейського книгодрукування у Східній Європі, збирання бібліографічних даних та літератури про видавничі структури (видавництва, друкарні), що працювали на теренах України.

По завершенню проекту планується організація виставки з історії єврейського книгодрукування на теренах України.

(more…)