Дискримінація суспільних, релігійних та національних груп в СРСР у 1960-ті – 1980-ті роки 20 ст. та її вплив на сучасні суспільні процеси (на прикладі дискримінації українських інтелектуалів, євреїв та кримських татар)

Керівники проекту: Ж. Ковба, Учасники: Б. Костюк, Г. Бекірова

Сучасні проблеми міжнаціональних і міжконфесійних відносин в Україні і проблема реалізації прав національних та релігійних груп пов’язані з наслідками дискримінаційної політики, яка проводилася щодо них радянською владою (тоталітарним режимом).

У 1960-ті – 1980-ті роки дискримінаційна політика в СРСР носила здебільшого прихований характер. Офіційною ідеологією в СРСР був «братський інтернаціоналізм», тому репресивна практика щодо представників національних та релігійних груп ніколи не мала офіційно проголошуваного ідеологічного чи законодавчого підґрунтя, не фіксувалася документально. З цим пов’язані складнощі вивчення, яке не може базуватись на традиційних джерелознавчих методах, в якості пріоритетних виступатимуть соціологічні методи (проведення експертних опитувань), зібрання матеріалів «оrаl history», робота з вторинними джерелами (дослідження радянської та сучасної української періодики).

Дискримінація окремих національних та суспільних груп, що практикувалась в радянські часи, має суттєвий вплив на сучасний стан суспільних відносин в Україні.

1. Становлення українських партій та суспільних організацій як реакція на дискримінаційну політику в СРСР.
Створення українських національних партій та суспільних організацій (Рух та ін.) відіграло ключову роль у становленні української державності. Вироблені опозиційними партіями та суспільно-політичними організаціями альтернативні радянським погляди на українську історію, міжнаціональні відносини, кримськотатарську проблему сприяли демократизації українського суспільства.

2.  Єврейська еміграція як реакція на дискримінаційну політику.
Масова єврейська еміграція є одним з найбільш значущих суспільних процесів кінця 1980-х – початку 1990-х років. Причини масової еміграції не були ґрунтовно досліджені.

Гіпотетично можна вважати, що одними з найбільш суттєвих причин еміграції була дискримінація в радянські часи, а також негативні стереотипи щодо українсько-єврейських стосунків, що призвели до негативного ставлення багатьох євреїв до появи українського національного руху та створення незалежної України. Негативні стереотипи так само впливають на українсько-ізраїльські стосунки, що також певною мірою обумовлено впливом радянської пропаганди.

Вищезазначені фактори практично не досліджені і не усвідомлені українським суспільством.

3. Репатріація кримських татар.
Внаслідок заборони на репатріацію кримські татари до 1989 року перебували фактично у стані «народу-вигнанця», без можливості розвитку власної культури. Як наслідок, сучасна Україна зіткнулася з цілим комплексом проблем, пов’язаних з труднощами репатріації та інтеграції кримськотатарського населення. Два покоління кримських татар та слов’янського населення Криму втратили досвід культурних взаємозв’язків, що заважає взаємопорозумінню та створює підґрунтя для напруження у міжетнічних стосунках в Криму. Етностереотипи, сформовані під впливом радянської пропаганди, досі мають вплив на певну частину населення Криму. Об’єктивно це ускладнює природні проблеми адаптації репатріантів – земельне питання, працевлаштування та ін. Від подолання наслідків дискримінації кримських татар залежить міжнаціональний мир в Україні.

Болісний процес репатріації та інтеграції кримськотатарського населення є наслідком сталінської депортації; складнощі єврейсько-українських взаємин обумовлені політикою державного антисемітизму та репресивної політики щодо національно свідомої української інтелігенції. Вивчення та подолання наслідків радянської національної політики є запорукою міжнаціонального миру та становлення громадянського суспільства в Україні.

Надзавданням проекту є дослідження формування основних «радянських» ідеологем сприйняття історії та сучасності з метою їх подолання.  По завершенню проекту планується видання монографії, яка узагальнить результати дослідження.

(more…)

Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній літературі Буковини

Керівник проекту: П. Рихло

Автор зосередився на вивченні біблійних мотивів, концепцій хасидизму, а також трагедії Голокосту у творчості Альфреда Маргул-Шпербера, Рози Ауслендер, Пауля Целана, Імануеля Вайсгласа та Альфреда Гонге. Текст про єврейські мотиви та алюзії у творчості Пауля Целана передано до Центру. Це надзвичайно глибоке дослідження, професійне й новаторське.

Автор – доктор філологічних наук, професор Чернівецького університету. За період 1970 – 2000 рр. видав низку книжок і опублікував десятки статей, в тому числі монографію «Поетика діалогу (творчість Пауля Целана як інтертекст)», Чернівці, 2005.

В рамках проекту вийшла наукова монографія Рихло П. В. «Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини».

(more…)

Систематизація та індексація архівів усної історії. Архів усної історії

Керівники проекту: В. Покидайло, А. Спектор

Архів усної історії Центру й Інституту юдаїки нараховує близько 700 текстів. Більшість із них – це спогади людей старшого пstrongокоління про єврейську історію у ХХ столітті. Велика частина цих текстів зібрана українськими вченими, деякі тексти (до 20%) отримано за обміном з Мічиганським університетом, Українським Католицьким Університетом і т. д. Виконуються роботи з редагування текстів, створення пошукових систем для роботи з архівом: географічні назви, часові періоди, тематика спогадів. Крім спогадів, архів містить копії й оригінали документів і фотографій із сімейних архівів (лише дореволюційних понад 4000).

Архів активно використовується як дослідниками, так і літераторами, режисерами телебачення, театру й кіно.

Низка документів з архіву передано до Музею діаспори (Ізраїль) для тимчасового експонування на виставці, присвяченій історії алії. Серед цих документів – радянські анкети різних видів, що містять пункти про соціальне походження, родичів за кордоном, національність, діяльність батьків і родичів і т. д. Передано також унікальні документи з грифом «цілком таємно» про сіоністську діяльність у 1940 – 50-ті роки, фотографії мітингів у Бабиному Яру (1966 р.) з фотографіями А. Діаманта, В. Некрасова та ін., книги єврейського самвидаву і т. д.

(more…)

До історії єврейського театру в Україні

Керівник проекту: Н. Дробязко

У різних архівах, сховищах і музеях України зібрано документи і матеріали про діяльність на території країни від кінця ХІХ й у ХХ столітті не менше 80-ти єврейських театрів. Ця робота зосереджена, перш за все, на вивченні історії Українського державного театру (1925 – 1950 роки). Вивчено і описано репертуар театру, зібрано документальні матеріали про склад трупи, режисерів, художників, провідних акторів. Зібрано і описано мемуари, що збереглися (в т. ч. неопубліковані), афіші театру (в т. ч. художні), аудіо записи фрагментів вистав, фотографії театральних виступів. Ведеться робота з підготовки збірника документів і матеріалів з історії провідного єврейського театру України.

(more…)

Виставка художніх робіт Марка Епштейна

В грудні 2010-ого – січні 2011 року в Національному Художньому музеї відбулась виставка мистецьких робіт Марка Епштейна «Марк Епштейн. Повернення Майстра»

Марк Епштейн – видатний скульптор, графік, театральний художник, педагог. Отримав художню освіту в Київському художньому училищі, а також у студіях Олександра Мурашка та Олександри Екстер. Брав участь у ряді виставок. Став одним з ініціаторів створення художньої секції Культур-Ліґи (1918) і Музею сучасного мистецтва при цій організації (1919). Був однією з центральних фігур у єврейському мистецькому житті Києва 1920-х років. Викладав у художній студії Культур-Ліґи, а в 1923-ому році очолив Художню секцію. Оформив більше десятка книг видавництва «Культур-Ліґа». Створював ескізи декорацій і костюмів для постановок єврейських театрів Києва та Харкова. У 1924-1931 рр. очолив Єврейську художньо-промислову школу в Києві, завдяки чому виховав ціле покоління єврейських художників. Починаючи з середини 1920-х років належав до Об’єднання сучасних художників України, брав участь у виставках українського мистецтва.

На виставці булла представлена графіка найбільш продуктивного періоду творчості Марка Епштейна – 20-х рр.: станкові та графічні роботи, книжкова графіка, ескізи театральних декорацій та костюмів. Ряд робіт буде виставлений вперше за багато років. Ця виставка стала першою персональною виставкою Марка Епштейна, адже як за життя, так і після смерті художника жодної його персональної виставки організовано не було. В силу історичних обставин багато робот було втрачено, інші не виставлялися, перебували в спеціальних сховищах музеїв. Саме тому ми раді відкрити глядачу творчість оригінального графіка, чиє ім’я по праву могло б зайняти почесне місце серед авангардистів початку ХХ століття.

Статті:

До відкриття виставки було приурочене видання каталогу робіт Марка Епштейна.

Детальніше про діяльність художньої секції «Культур-Ліґа» дивись на сторінці Діяльність «Культур-Ліґи» в контексті епохи

Роботи Марка Епштейна

Жінка з коромислом. Кубістична композиція

 

Рибалка

 

Селянка, що п’є воду

Борці

Силачі

Дві жінки

 

Пінхас. Ескіз театрального костюму

 

Родина кравця. Кубістична композиція

 

Двоє. Кубістична композиція

 

Робітниця

 

Старий з книгою. Ескіз театрального костюму

 

Студент Макс. Ескіз театрального костюму

 

Скрипаль. Ескіз театрального костюму

(more…)