Всеукраїнський Музей єврейської історії та культури

Важливу частину діяльності  Центру сьогодні складає проект «Розробка концепції та підготовка матеріалів для створення Всеукраїнського Музею єврейської історії та культури в Дніпропетровську». Робота по створенню Музею іде спільно зі Всеукраїнським Центром вивчення Холокосту «Ткума» (Дніпропетровськ).

В основі концепції Музею закладені наступні положення:

  • збереження, осмислення та представлення пам’яті про єврейську історію та культуру як складника національної пам’яті народу України;
  • осмислення різних етапів цієї історії на рівні сучасних гуманітарних наук (з відомих причин, щонайменше три покоління не мали такої можливості);
  • популяризація цінностей юдаїзму (що стали ціннісною основою не тільки юдейської, але і християнської цивілізації) як в єврейському середовищі, так і в українському суспільстві в цілому.

Масштабні завдання, покладені в основу концепції музею можуть бути реалізовані лише за умов ґрунтовного системного підходу до процесу розбудови Музею. Такий підхід, окрім робіт над створенням експозиції, включає в себе: організацію дослідницької діяльності співробітників Музею з активним залученням вчених різних країн; розробку та реалізацію видавничої програми, яка б забезпечила видання наукових та історико-культурних книг про українську юдаїку; розробка стратегій роботи з потенційною аудиторією, рівнозначними частинами якої мають стати єврейська община України та українське неєврейське населення; створення Інтернет-порталу Музею як віртуальної структури, покликаної доповнювати роботу реального музею.

Тематика експозицій Дніпропетровського музею включає в себе наступні блоки, кожен з яких відображає окремий пласт єврейської історії та культури, і потребує окремої ґрунтовної розробки:

  • Юдаїзм, тексти ТАНАХу, Талмуду, синагога, єврейське освіта;
  • Єврейська історія України від найдавніших часів, з особливою увагою до трагедії євреїв у Другій світовій війні (Голокосту);
  • Єврейське мистецтво (народне, образне, театр, кінематограф та література);
  • Сучасний етап єврейського життя країни та світу, включно зі зв’язками з Ізраїлем та єврейством інших країн.

Зупинимось детальніше на описі експозицій Музею.

Розпочинатись експозиція буде з ґрунтовного опису структури та принципів, закладених в ТАНАХу, які стали потім основою юдео-християнської цивілізації. Далі будуть представлені різноманітні види синагог – від дерев’яних до кріпосних та кам’яних і зображення неймовірних розписів синагог – від знаменитої Ходорівської, до нещодавно відкритої Новоселецької.

Максимально доступно для людей далеких від єврейства будуть описані релігійні ритуали юдаїзму, традиції та свята, призначення тих чи інших ритуальних предметів.

Історія Хасидизму буде представлена генеалогічними деревами основних Хасидських династій. Особлива увага буде приділена ролі Хаббаду та історії ребе Шнеерсону, чиї життя та діяльність пов’язані з Дніпропетровськом.

Одна з експозицій Музею буде присвячена життю євреїв у містечках (штетлах). Художніми засобами буде відтворена умовна структура самого штетла та єврейського будинку в ньому. В фотографіях та художніх творах будуть відтворені соціальні типи єврея-коваля, гендляра, шевця, чоботаря, фармацевта та ін.

Окремим блоком експозиції будуть зображення єврейських кварталів великих міст: Одеси, Дніпропетровська, Києва, Чернівців, Дрогобича. В цьому розділі будуть представлені як досягнення періоду капіталізації, перші етапи розвитку промисловості тощо, так і духовне життя міста – портрети найбільш відомих письменників, рабинів, бізнесменів.

Трагічні періоди, пов’язані з погромами та процесом Бейліса будуть озвучені голосами єврейських, українських, російських інтелектуалів, гуманістів, письменників, які виступали на захист жертв насильств.

В експозиції буде представлена також історія єврейської еміграції в Ерец-Ісраель, США та Канаду початку ХХ століття. Значна увага буде приділена періоду коренізації, розвитку єврейської культури на їдиші в 20-ті роки ХХ століття, та подальшим репресіям проти діячів культури і завершенню цих процесів в 30-ті роки. Одна з експозицій буде присвячена «радянському мракобіссю» ХХ століття: боротьбі з релігіями, знищенню синагог, переслідуванням івриту.

Особливий акцент в експозиції (центральний зал Музею), згідно з побажаннями замовників, буде спрямований на висвітлення історії Другої світової війни та Голокосту. Особливістю експозиції буде увага не лише до жертв трагедії, а і до евакуації, героїзму солдат та офіцерів, а також до доль людей, які рятували євреїв в часи нацизму. Імена та фотографії праведників світу будуть представлені наряду з іменами та фотографіями загиблих.

В експозиції, присвяченій історії книгодрукування будуть представлені як оригінали, так і копії найбільш важливих видань ТАНАХу, Талмуду, книг на їдиші, російській та українській мовах, які протягом чотирьох століть були видані на території сучасної України. Будуть продемонстровані унікальні видання зі штемпелями общин, які вже не існують, рукописними написами на полях книг на івриті та їдиші, екслібрисами, дарчими написами письменників та поетів. В експозиції буде розміщена добірка творів класиків єврейської літератури, а також добірка єврейського самвидаву періоду алії та рукописи з ГУЛАГу.

В експозиції буде представлена історія єврейських театрів України, з особливим акцентом на історії ГОСЕТу, етапи діяльності якого нам вдалося зберігти та зафіксувати в книгах та документах.

Розповімо також про феномен єврейського кінематографу в фільмах німих та на їдиші, які вдалося зберегти, а потім і переписати на сучасні носії. Явище єврейського кінематографу є надзвичайно яскравим зокрема й тому, що з ним пов’язані імена Григорія Грічера-Черіковера, Ісаака Бабеля, Олександра Тишлера, Соломона Міхоелса та інших.

Окремий розділ буде присвячений  єврейській музиці – канторському співу, хасидським хорам, клейзмерським ансамблям, видатним виконавцям класичної та єврейської музики. Тут можна буде прослухати єврейський фольклор початку минулого століття, який дивом зберігся на воскових валиках, які були зібрані в експедиціях Ан-ського та Береговського.

Окремо буде представлене єврейське образотворче мистецтво. Плануємо показати живопис, скульптуру та графіку кінця ХІХ – початку ХХ століття. Багато місцевих бізнесменів колекціонують мистецькі твори та пообіцяли надати твори з колекцій для використання в експозиціях Музею.

Завершуватиметься експозиція розповіддю про сучасне єврейське життя – відродження синагог, створення і роботу шкіл, дитячих садків, благодійних фондів, діяльність місцевих общин та культурних осередків, відтворення академічної юдаїки.

Концептуальна розробка Музею передбачає використання сучасних високих технологій. І в кожному з блоків окрім знакових дизайнерських рішень та текстів будуть встановлені монітори, за допомогою яких експозиції будуть представлені максимально яскраво та цікаво. В різних експозиціях монітори виконуватимуть різні ролі. Так, наприклад, в блоці, де представлена синагога, на моніторі будуть зображені інтер’єри та екстер’єри сотень синагог України, які відомі вченим на сьогоднішній день. А в блоці, присвяченому єврейській музиці, можна буде прослухати клейзмерські ансамблі України та світу.

(more…)

Я сторож брата свого

Керівники проекту: Ж. Ковба, А. Васильченко

У 2010-2011 роках проект виконувався на кошти Клеймс Конференс, Нью-Йорк

На противагу біблійному питанню Каїна, сама тональність якого свідчить про те, що він не відповідає за свого брата, ми стверджуємо, що кожен несе відповідальність за свого ближнього – я сторож брата свого! Наш проект направлений на пошук людей, які в скрутний час, ризикуючи власним життям, простягали руку допомоги оточуючим.

Проект покликаний розшукати історії людей, які в роки Голокосту намагалися врятувати євреїв, що жили на теренах України. На відміну від інших аналогічних досліджень, ми хочемо звернути увагу на долі тих людей, яких було страчено нацистами за спроби порятунку. Ці люди, можливо, більше за інших, заслуговують на те, щоб їхні історії знали, а імена пам’ятали. Але на практиці героїчні вчинки цих людей рідко стають відомі загалу, адже про них немає кому розповісти. Імена таких людей часто не потрапляють і до списків Праведників народів світу, оскільки однією з важливих умов надання цього звання є безпосереднє свідчення врятованих. А в цих історіях врятовані нерідко гинули разом зі своїми рятівниками.

Проект передбачає роботу в архівах та збирання матеріалів усної історії. Результати цієї дослідницької роботи будуть опубліковані – планується підготовка науково-популярного видання «Я сторож брата свого». Як можливе продовження проекту Центр розглядає створення документального фільму за матеріалами книги.
Результати цього проекту стануть вагомим внеском до скарбниці пам’яті про події Другої світової війни, про нелюдську жорстокість і людяність, яку не зламати навіть смертельній загрозі. Ми сподіваємося, що завдяки нашому проекту пролунають нові імена безвинних жертв і тих, хто загинув, намагаючись їх врятувати.

26 січня 2012 року напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, проект був представлений на телеканалі ТVі у програмі «Вечір з Миколою Княжицьким». До розмови запрошені співробітники Центру й учасники проекту: кандидат історичних наук Жанна Ковба та аспірант кафедри соціології НаУКМА Анна Васильченко.

(more…)

Ізраїльтяни в Україні

Керівники проекту: О. Стегній, А. Васильченко

Об’єктом цього соціологічного дослідження виступає група населення, яка утворилася в результаті активних переміщень людей між Україною та Ізраїлем. Авторів дослідження цікавлять причини, мотиви та соціальні наслідки від’їзду цих людей до Ізраїлю та їх повернення до України; складності їх адаптації в українському суспільстві, проблеми їх громадянської та етно-соціальної ідентифікації. Особливої уваги заслуговує вивчення індивідуальних історій перебування респондентів в Ізраїлі та з’ясування факторів, які спричинили їх виїзд з країни.

(more…)

Історія євреїв у Києві у ХIX-XX ст.

Керівник проекту: М. Кальницький

Описано близько 60 об’єктів – будівель, споруд – в яких відбувалися основні події єврейського життя у ХIX-XX століттях (синагоги, видавництва, навчальні заклади, офіси політичних партій і рухів…) Складено списки і підготовано короткі біографічні нариси про діячів єврейської громади письменників і політичних діячів. Підготовано низку тематичних нарисів, а саме: історія спорудження київських синагог, Єврейська освіта в Києві кінця XIX – початку XX століття, Єврейські партії і рухи межі XIX-ХХ століть. В архівах Києва знайдено і описано багато раніше невідомих документів, у тому числі – експертний висновок у справі Бейліса отця А. Глаголєва, ректора Київської духовної академії. Підготовано й опубліковано брошуру з мапою «Єврейські адреси Києва» (спільно із «Джойнт»), що містить інформацію про 52 об’єкти єврейської історії, про діячів єврейських рухів і культури, пов’язаних з Києвом (Л. Бродський, М. Марголін, Д. Гофштейн, Г. Меїр та ін. (всього близько 30 імен).

Керівник проекту – Михайло Кальницький – один із найавторитетніших дослідників історії Києва, автор низки монографій.

На матеріалах дослідження в 2012 році М. Кальницький видав книгу «Єврейські адреси Києва».

(more…)

Українсько-єврейські відносини в осмисленні інтелектуалів

Керівники проекту: І. Хруслінська, Л. Фінберг

Автор проекту – дослідник і журналіст Ізабелла Хруслінська – редактор і укладач монографії про знамениту паризьку «Культуру» Єжи Гедройца (1950 – 2000 рр.), книги інтерв’ю з українськими інтелектуалами, збірки статей А. Міхника українською мовою (2009 р.).

Ізабелла Хруслінська провела 26 глибинних інтерв’ю із українськими та єврейськими інтелектуалами – науковцями, публіцистами, громадськими діячами. Серед них: Іван Дзюба, Євген Сверстюк,  Мирослав Маринович, Тарас Возняк, Наталя Яковенко, Ярослав Грицак, Костянтин Сігов, Ар’є Вудка, Йосиф Зісельс,  Григорій Казовський.

Основні теми інтерв’ю: історія і пам’ять, міфологізація подій, особливості українських і єврейських образів-подій XVIII-XX століть, осмислення єврейських трагедій, пошук шляхів подолання радянських тоталітарних трактувань історії, відповідальність за минуле в єврейській й українській традиціях.

За матеріалами дослідження Ізабелла Хруслінська, та Петро Тима підготували книгу «Діалоги порозуміння. українсько-єврейські взаємини» (К. Дух і Літера. 2011). Детальніше  – на сторінці «Видання Центру»

25 жовтня 2011 року в Києво-Могилянській академії відбулася презентація книги. Свої думки про важливість видання висловили Є. Сверстюк, М. Маринович, Я. Грицак, Й. Зісельс, К.Сігов, Ж. Ковба. Модератором зустрічі виступив директор Центру юдаїки і керівник проекту Леонід Фінберг.

3 листопада 2011 року Ізабелла Хруслінська, Петро Тима та Леонід Фінберг стали гостями програми «Вечір з М. Княжицьким» на телеканалі ТВі. Творці книги розповіли, чому вони зацікавилася українсько-єврейською темою, в чому особливість цієї збірки, зокрема, та міжкультурних взаємин загалом.

(more…)