Ця книга має дванадцятьох авторів, але розповідають вони про одну людину – видатного польського педагога Януша Корчака та його «Будинок сиріт». У тому Будинку діти дорослішали й загартовувались, навчалися любити птахів та людей, цінувати дружбу і справедливість, спільно вирішувати свої проблеми. Через їхні спогади, записані й переказані американською дослідницею Маршею Талмейдж Шнайдер, ви відкриєте для себе новий світ дитинства, щасливий і трагічний. Цей світ був створений Старим Доктором у реальному місці та в реальному часі – в Польщі, а саме у Варшаві, у першій половині ХХ сторіччя. Ви дізнаєтеся про ставлення до Корчака його колишніх вихованців та вплив, який він мав на їхні долі. Continue reading
Source: Kateryna Pryshchepa. The Other History of Ukraine [review of: The Pages of Jewish History of Ukraine: A Textbook for Liceum Students. – Kyiv: Dukh i Litera, 2018] // New Eastern Europe. – 2019. – No. 2. – P. 167–170.
В книге представлены воспоминания Михаила Фишгойта, свидетеля советской эпохи. Его тернистый путь, начатый им как добровольцем Красной армии, которому пришлось пройти весь ужас отступления из Крыма, он продолжил в роли разведчика, который дошел до Берлина победителем нацизма. Следующие годы – это опыт ГУЛАГа после доноса одного из товарищей.
Книга Фишгойта убедительно опровергает лживые советские версии истории Второй мировой войны и является одним из самых убедительных свидетельств того времени. Continue reading
У монографії розглядається діяльність монахів Студійського Уставу щодо порятунку євреїв під час Голокосту на території Львівської архієпархії Греко-Католицької Церкви. Автор дає відповіді на різноманітні запитання, пов’язані з переховуванням; відображає мотиви, методи та ризики обох сторін акції; розвінчує міфи, які склалися через недостатні знання попередніх дослідників щодо умов та можливостей рятівників і місцевості. Монографія відновлює історичну правду та формує комплексне бачення участі студитів у рятувальній акції, яка відбулася з ініціативи їхнього архімандрита митрополита Андрея Шептицького та зберегла життя кільком сотням дорослих і дітей. Continue reading
Спогади Катерини Рапай – оповідь-свідчення про знаний і незнаний художній Київ другої половини ХХ століття. Нариси про близьких – родину Якутовичів, Григорія Гавриленка, Сергія Параджанова і найближчих – бабусю Зінаїду Йоффе та батьків Ольгу Рапай-Маркіш і Ніколая Рапая сплетені із розповіддю про власне дитинство і навчання в Художньому інституті.
Слово Катерини добре, чутливе, та, водночас, ретельне і без маскувань, − власне, як і належить розповідати історію. Continue reading
