Видавнича діяльність складає значну частину роботи Центру юдаїки. Щороку ми готуємо до друку близько 10–12 видань. І за роки нашої роботи ми опублікували низку книг з історії, культури та філософії євреїв України та Європи. Частина з цих праць вже стала бібліографічною рідкістю.

Центр юдаїки разом із видавництвом «Дух і Літера» опублікували понад 80 книг, серед яких «Єврейська цивілізація: оксфордський підручник з юдаїки» (2012); путівник «Єврейські адреси Києва» (2012); «Діалоги порозуміння: українсько-єврейські взаємини» (2011); «Культур-Ліґа: художній аванґард 1910-1920-х років» (2007); «Поза межами розуміння: філософи та богослови про Голокост» (2009) та інші.

Наші книги одержали низку відзнак на національних та міжнародних книжкових фестивалях. Так, видання «Книжкова графіка митців Культур-Ліґи» та «Єврейська цивілізація: оксфордський підручник з юдаїки» отримали вищі нагороди Форуму видавців у Львові та «Книжкового Арсеналу» 2012 року.

Інна Лєсовая. Бесарабський романс

«Бессарабський Романс» – книга про талановитих людей, дивні повороти долі та багатогранні форми щастя. Тверезий, іронічний і одночасно повний любові погляд автора вихоплює з хаосу двадцятого століття яскраві, несподівані характери, привабливі деталі, точні приклади часу. Куди лишень не заносить життя героїв роману і в глухе бессарабське містечко, і в австро-угорське, румунське, радянське місто Чернівці, і в гетто на території Трансністрії, і в театр Міхоелса в період його останнього підйому і загибелі, і в одеський санаторій для паралізованих дітей… (more…)

Борис Хаймович. “Справа рук наших для прославлення”. Розписи синагоги Бейт Тфіла Беньямін у Чернівцях: образотворча мова єврейського майстра

Розпис синагоги «Бейт Тфіла Беньямін» у Чернівцях – один із рідкісних витворів мистецтва середини XX ст., сповнених справжнім релігійним почуттям. У розписі чернівецької синагоги представлена найширша художня програма зі всіх виявлених у наш час у синагогах Східної Європи. Незважаючи на безліч авторських новацій, цей розпис генетично пов’язаний зі старою середньовічною образотворчою традицією. Художник користується символіко-емблематичною мовою майстрів, які розписували дерев’яні та кам’яні синагоги. Чернівецькі розписи було б неправильно оцінювати з позицій професійного мистецтва, тоді як вони є феноменом чистого релігійного духу, втіленого у пластичних формах. Як будь-який твір фольклору, вони зігріті теплом щирості й безпосередності, якостями, що надзвичайно рідко зустрічаються у витворах професійного європейського мистецтва ХХ ст. (more…)

Євреї та слов’яни, том №19. Євреї, українці та росіяни. Нариси про міжкультурні взаємини

Збірку складають статті 25-ти авторів із різних країн світу, які звертаються до теми єврейсько-слов’янських взаємин. Статті структуровано по трьох розділах: «Історія євреїв в Україні та Росії», «Євреї в українському та російському мистецтві й літературі»,  «Єврейський світ в Україні та Росії». Том містить багатий ілюстративний матеріал, що стосується відтворення образу євреїв в українському сакральному мистецтві.

(more…)

Художній альбом Йосипа Островського. Живопис

Художній альбом Йосипа Островського, члена Всесвітньої асоціації художників і скульпторів, представляє твори періоду 1970–90-х років, так званого «єврейського циклу», в яких панує відтворена із небуття атмосфера єврейського містечка. Художник зумів передати своїм пензлем прості й водночас неймовірно складні для втілення образи. Його герої – містечкові музиканти, ремісники, мудреці з полотнами ТАНАХу та Тори й просто єврейські діти, жінки та старі, в постатях яких відбита вся велич світу людяності й доброти. (more…)

Петро Рихло. Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини

Шібболет – гебрайське поняття, запозичене з біблійної Книги Суддів (12:4–6). Там воно означає словесний розпізнавальний знак, своєрідний пароль, за яким відрізняють своїх від чужинців. Так зветься також один з найвідоміших віршів Пауля Целана, в якому це слово є символом приналежності до табору гнаних і переслідуваних. Шібболет – це немовби диференційний код людської свідомості, носій національної та мовно-культурної ідентичності. Книга літературознавця і перекладача Петра Рихла присвячена пошукам єврейської ідентичності в німецькомовній ліриці Буковини, де ця проблема нерідко набувала не тільки художньо-естетичного, але й екзистенціального значення. (more…)