Видавнича діяльність складає значну частину роботи Центру юдаїки. Щороку ми готуємо до друку близько 10–12 видань. І за роки нашої роботи ми опублікували низку книг з історії, культури та філософії євреїв України та Європи. Частина з цих праць вже стала бібліографічною рідкістю.

Центр юдаїки разом із видавництвом «Дух і Літера» опублікували понад 80 книг, серед яких «Єврейська цивілізація: оксфордський підручник з юдаїки» (2012); путівник «Єврейські адреси Києва» (2012); «Діалоги порозуміння: українсько-єврейські взаємини» (2011); «Культур-Ліґа: художній аванґард 1910-1920-х років» (2007); «Поза межами розуміння: філософи та богослови про Голокост» (2009) та інші.

Наші книги одержали низку відзнак на національних та міжнародних книжкових фестивалях. Так, видання «Книжкова графіка митців Культур-Ліґи» та «Єврейська цивілізація: оксфордський підручник з юдаїки» отримали вищі нагороди Форуму видавців у Львові та «Книжкового Арсеналу» 2012 року.

Денис Соболєв. Res Judaica: Євреї і Європа

Книга Дениса Соболева пропонує незвичний підхід до єврейської інтелектуальної історії: вона розглядається не як історія нації чи релігійної групи, а як історія «острівної» цивілізації. З особливою увагою Соболев розглядає межі цієї цивілізації й точки її дотику з іншими культурами. Кожний з розділів книги присвячено одному з аспектів складної, а часто й трагічної взаємодії єврейської та європейської цивілізацій. Крок за кроком, книга Соболева аналізує ключові моменти єврейсько-європейської інтелектуальної історії: від історії хазар, поезії ібн Езри та прози ібн Шабтая до текстів Осипа Мандельштама, Вальтера Беньяміна, Жака Дерріди, і, нарешті, сучасного «російського» Ізраїлю.

(more…)

Жанна Ковба. Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «Остаточного розв’язання єврейського питання»

На матеріалах архівних джерел, мемуарів, записаних авторкою усних спогадів корінних галичан: українців, поляків, євреїв – свідків подій, розглянуті соціальні, економічні умови життя трьох народів у міжвоєнні роки, в час Другої світової війни. Основна увага приділяється поведінці місцевого населення в роки так званого «остаточного розв’язання єврейського питання». Вперше публікуються імена галичан: поляків та українців, котрі були знищені фашистами за допомогу євреям. Більш повно, ніж у попередників, представлено дані про галичан – Праведників народів світу. Становить інтерес для істориків, соціологів, українознавців, тих, хто цікавиться історією, сучасністю, перспективою міжнаціональних взаємин.

(more…)

Майдан. Свідчення: Київ, 2013–2014 роки

Ця книга – добірка свідчень про події Революції Гідності в Україні (листопад 2013 – лютий 2014 років). Зібрано та публікуються розповіді оборонців, медиків, священиків, митців – людей різного віку та фаху, мешканців практично всіх регіонів країни. Вони були учасниками й свідками Майдану – етапу «народження
нової нації».

Майдан, поза сумнівом, стане одним із важливих символів української новітньої історії. Багатоголосся думок, представлених у книзі, ми певні, зацікавить як сьогоднішніх, так і прийдешніх читачів. (more…)

Оля Гнатюк. Відвага і страх

Життя в окупованому Львові описано з перспективи особистої історії. Головну увагу зосереджено на поведінці людей, що постали перед загрозою смерті. Однак незвичність оповіді, що спирається на щоденники, спогади, листи і навіть протоколи допитів, полягає не тільки в цьому. Йдеться про долю людей і водночас долю польської, української та єврейської інтеліґенції, про складні стосунки між ними, про різні вияви солідарності та ворожості, в основі яких лежали відвага і страх.

Читачеві запропоновано замислитися над тим, наскільки сучасні уявлення про Другу світову війну сформувалися під тиском національних наративів, що не залишали місця не тільки для інших наративів, а й для індивідуальних свідчень, якщо ті не вписувалися в панівний дискурс. (more…)

Дмитро Стус. Василь Стус: життя як творчість

Ніхто не знає, в чому полягає загадка слави. Часто трапляється, що про когось, хто все життя
перебував у епіцентрі подій, забувають відразу після смерти. До Василя Стуса широка відомість прийшла після перепоховання в 1989-му. Що цьому причиною: поетична творчість? героїка життя? непримиренність позиції? здатність перейматися чужим болем? На ці та інші питання пробує знайти відповіді син поета – Дмитро, який майстерно поєднує об’єктивні біографічні відомості про життя Василя Стуса з власними спогадами і спостереженнями про батька, парадоксально зіставляє контексти, змішує високий науковий та белетристичний стилі. Пропонована книга – це Василь Стус очима дослідника і сина на тлі «запізнілого націєтворення». (more…)