Вітаємо пані Олю Гнатюк зі здобуттям нагороди Польського ПЕН-клубу!

Церемонія нагородження високою відзнакою імені Ксаверія, Мєчислава та Еразма Прушинських відбулася минулого вечора у Варшаві.

Пані Оля – історик, культуролог, перекладач, професор Києво-Могилянської академії та Варшавського університету. У 2015 році її книга “Відвага і страх” здобула гран-прі Форуму видавців у Львові. “Відвага і страх” (укр. вид.: Дух і Літера, 2015, 2018) – масштабне, глибоке і дуже особистісне дослідження поведінки людей у Львові за часів сталінської та гітлерівської окупацій, про виживання, ворожість і солідарність українців, поляків та євреїв перед обличчям смерті.

Ми щиро вітаємо пані Олю з новим інтелектуальним тріумфом, пишаємося її визнанням та бажаємо нових, не менш блискучих книжок.

Презентація нових книг видавництва “Дух і Літера” у Будинку кіно

У п’ятницю, 9 листопада, у Блакитній вітальні київського Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відбудеться презентація нових книжок видавництва “Дух і Літера”.

Участь у заході візьмуть керівники видавництва Леонід Фінберг та Костянтин Сігов, кінознавець Юрій Морозов та режисер Роман Балаян.

Початок о 17:30.

Запрошуємо!

Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах №27

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець”, присвячений стосункам української та єврейської культур, виходить двічі на рік і включає твори художньої літератури, наукові статті, публіцистику. Матеріали публікуються двома мовами – російською та українською.

27-й номер альманаху відкривається текстом виступу Йосифа Зісельса на круглому столі Українсько-єврейських зустрічей у Покантіко, США у 2017 році, “Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах”. Розділ “Проза” містить оповідання Михайла Короля, Фрідріха Горенштейна, Олени Стяжкіної. У цьому ж розділі представлені роботи шкіл перекладів Центру юдаїки: тут читач може ознайомитися з новими, раніш не публікованими перекладами творів сучасних івритомовних авторів – Аймана Сиксека, Сайєда Кашуа, Ефраїма Кішон, – та “батьків” їдишської класики – Іцхока Лейбуша Переца та Шолом-Алейхема. Рубрика “Поезія” представлена віршами вже знайомої постійним читачам “Єгупця” Інни Лісової та прем’єрними поетичними добірками Катерини Сінченко, Ії Ківи та Ані Хромової, що переклала з івриту поезії Єгуди Аміхая. Розділ “Критика та публіцистика” починається роздумами філософа Володимира Біблера про культуру й освіту, продовжується вибраними інтерв’ю з другої книги з серії “Майдан. Свідчення” та закривається оглядом заходів, що проходили в Києві до 75-ї річниці трагедії в Бабиному Яру.

(more…)

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 2

Другий том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить його розвідки: Т. Ґ. Масарик, національна проблема та українське питання (1930) та Боротьба народів за національне визволення. Націологічні нариси (1932). Третя робота – Вступ до націології (1991–1992) – є викладом основних положень започаткованої Бочковським теорії виникнення, формування та розвитку модерної нації, яку він назвав націологією.
Видання розраховане на широке коло читачів.

Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. – Т. 1

Перший том вибраних праць українського соціолога Ольґерда Іполита Бочковського (1885–1939) містить три його ранні праці: «Фінляндія і фінляндське питання» (1916), «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)» (1916) та «Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)» (1918, 1920). У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності. До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

(more…)

Виставка «Культур-Ліґа: художній авангард 1910-х – 1920-х років»

У грудні 2007 – січні 2008 року в Національному художньому музеї України відбулася виставка, що представляла діяльність відомого об’єднання єврейських митців, письменників, режисерів і видавців «Культур-Ліґа».

Організатори виставки:

  • Національний художній музей України
  • Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА
  • Центр європейських гуманітарних досліджень НаУКМА
  • Російський єврейський музей
  • Паризький єврейський музей
  • Національна Бібліотека України імені В. І. Вернадського (more…)

Виставка живопису та графіки Пінхаса (Павла) Фішеля

Виставка живопису та графіки Пінхаса (Павла) Фішеля проходила з 28 листопада по 19 грудня 2007 в галереї мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА.

До виставки митця був виданий його художній альбом: Фішель Пінхас (Павел). – К.: Дух і Літера, 2007. – 50 с.

Виставка кераміки та скульптури Ольги Рапай

20 квітня 2007 – 13 травня 2007 в Національному художньому музеї України пройшла виставка кераміки та скульптури Ольги Рапай.

Ольга Рапай народилася 1929 року в м. Харкові. 1956 року закінчила Київський державний художній інститут (вчитель з фаху – М.Гельман). З 1960 – член спілки художників України. Учасник численних міських та всеукраїнських виставок. …Мотиви та образи, до яких прийшла Ольга Рапай після довгого творчого і дуже складного життєвого шляху, як до певного філософського підсумку пережитого, складають пластичну книжку чистої радості буття, в котрій поєднані грайливе, дитяче й мудре… (more…)

Виставка «Незачесані думки. Художні імпровізації на теми афоризмів Станіслава Єжи Леца»

30 листопада – 15 грудня 2006 р. в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА пройшла виставка «Незачесані думки. Мистецькі імпровізації на теми афоризмів Станіслава Єжи Леца»

Виставка представила графічні роботи ТОМАША ЛЕЦА (Польща) та ВІКТОРА ГУКАЙЛА (Україна) – мистецькі імпровізації на теми афоризмів Станіслава Єжи Леца.

«Лец» – мовою іврит – «блазень». Станіслав Єжи Лец пам’ятав про це й користався з цього, адже блазневі дозволяють багато, і навіть дуже багато, як для соціалістичної Польщі 1950–1960-х. Тематичне поле його роздумів безмежне. «Мене цікавить людина, тобто все на світі» (more…)