Підготовка та проведення виставки робіт Ольги Рапай-Маркіш та видання альбому-книги спогадів про майстриню «Ольга Рапай-Маркіш: життя та творчість» (видавницво «Дух і Літера»)

Керівник: Леонід Фінберг

 

Ольга Рапай-Маркіш (1929–2012) – донька розстріляного у справі Єврейського антифашистського комітету поета і драматурга Переца Маркіша і репресованої як «член родини зрадника Батьківщини» філолога Зінаїди  Йоффе, падчерка розстріляного за «український націоналізм» мовознавця і перекладача Бориса Ткаченка. Вона сама пережила заслання і поразку в правах, розділила трагічну долю безлічі своїх сучасників.

Проте самі твори Ольги Рапай у дивний спосіб суперечать її біографії, ніби кидають їй виклик — і водночас є невіддільними від її долі. Світ кераміки Рапай – це чудове й унікальне переплетіння традицій і казки, міфології і побуту. Це яскравий світ, де поряд у злагоді живуть люди, тварини, птахи і фантастичні істоти.

Створення Віртуального музею Василя Стуса

Керівники: Дмитро Стус, Олексій Сігов, Леонід Фінберг

 

Постать Василя Стуса, як мало кого іншого, дає для цього багатий матеріал, адже поет був
причетний до всіх найважливіших процесів і больових точок нашої історії в другій половині
минулого століття. Віртуальний музей представляє історію життя і творчості Василя Стуса в контексті історичних, політичних і культурних подій ХХ століття, показує особистість через репліки друзів і ворогів, рукописи і речі, вчинки і щоденникові записи, живі голоси й
мистецькі інтерпретації.

Віртуальний інтерактивний музей – це вікно в приватний світ людини і водночас – частина
великої історії, що складається з мікроісторій реальних людей. У Віртуальному музеї автори планують показати, як XX століття впливало на формування Василя Стуса і як сам поет впливав і продовжує впливати на український соціум своїми творами, вчинками і, врешті, самою присутністю. Такий погляд на історію дає змогу глибше зрозуміти причини того, що відбувається в Україні та її культурі сьогодні, а також запропонує молоді приклади пошуку себе у світі.

Музей Василя Стуса існуватиме у віртуальній формі: кожен відвідувач зможе побачити Стусові рукописи, приватні речі та фотографії, почути його голос та найцікавіші мистецькі інтерпретації його творчості. Передбачено й зворотний зв’язок із відвідувачами, – старшокласниками, студентами, вчителями та викладачами – аби пріоритетно висвітлювати та пояснювати найцікавішу для них інформацію.

Переклад з їдишу українською та підготовка до видання повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник»

Керівник: Олександра Уралова

 

Повість «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема (1859 – 1916) побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, і дає читачеві можливість дізнатися, як жилося незаможній єврейській сім’ї на українських землях у складі Російської імперії. Зі сторінок книги постають «народний філософ» Тев’є, його дружина та доньки. Шолом Алейхем називав Тев’є найулюбленішим із усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи і ніколи не йде проти совісті. Останній розділ книги за радянських часів було вилучено цензурою. Повний текст твору українською мовою публікується вперше.

Вступ до віртуального архіву Центру юдаїки «Листи часів Другої світової війни»

Після Другої світової війни минуло вже більше 60 років, з часом стирається пам’ять про неї. Йдуть з життя учасники та свідки подій, а з ними втрачаються і зникають документи того періоду. Серед таких документів найбільш зворушливі та «живі» є листи з фронту і на фронт. Саме в цих старих і пожовклих аркушах різного формату зберігся «запах» епохи, настрої і почуття людей, які переживали те, що пережити було практично неможливо. Саме цей масив документів допоможе нанести останні штрихи на полотно того страшного часу, який необхідно зберегти в пам’яті поколінь. (more…)

Листи часів Другої cвітової війни (путівник)

ПІБ Роки Кількість документів
Абрамов Йосип Хамішиевич 1941 8
Авербух Дебора (Ніна) Яківна 1941 23
Агуф Марк Михайлович 1942-1945 52

(more…)