Підготовка та видання книги Амоса Оза і Фанії Оз-Зальцберґер «Євреї і слова»

Керівники: Леонід Фінберг, Ярослава Стріха

 

Письменник та історик, батько й донька, мандрують сторінками єврейської історії у пошуках відповіді на запитання: чому слова настільки важливі для євреїв? На їхню думку, слова складають живий ланцюг, який простягається від Авраама до всіх наступних поколінь. Обговорюючи багато важливих тем, зокрема тяглість єврейської вченості, час і позачасся, єврейський індивідуалізм, жіночі  голоси в літературі, світську єврейську ідентичність, автори показують, що спадкоємність і традиція залежать від записаних слів і постійного діалогу між поколіннями.

Майстерно написана, сповнена ліризму і теплого гумору, ця книга розрахована на найширше коло читачів.

Підготовка та видання книги діалогів Йосифа Зісельса з Ізою Хруслінською «Господи, Ти відкриєш уcта мої…»

Керівник: Леонід Фінберг

 

Йосиф Зісельс – громадський діяч, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, голова Генеральної ради Євроазіатського єврейського конгресу, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України. В радянські часи – учасник дисидентського та правозахисного руху, член Української Гельсінської групи, політв’язень.

У бесідах із відомою польською журналісткою Ізою Хруслінською Йосиф Зісельс розповідає про свій життєвий шлях, боротьбу за права людини в СРСР, відновлення єврейських общин у незалежній Україні, українсько-єврейські відносини, проблеми новітньої історії та сучасної політики.

Переклад з їдишу українською та підготовка до видання повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник»

Керівник: Олександра Уралова

 

Повість «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема (1859 – 1916) побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, і дає читачеві можливість дізнатися, як жилося незаможній єврейській сім’ї на українських землях у складі Російської імперії. Зі сторінок книги постають «народний філософ» Тев’є, його дружина та доньки. Шолом Алейхем називав Тев’є найулюбленішим із усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи і ніколи не йде проти совісті. Останній розділ книги за радянських часів було вилучено цензурою. Повний текст твору українською мовою публікується вперше.

Леонід Фінберг. Меморіальний Центр Голокосту «Бабин Яр»

21 листопада 2017 р. у Національному університеті імені Тараса Шевченка відбулося перше публічне обговорення загального огляду базового історичного наративу Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр». Леонід Фінберг, соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА).

Підготовка та проведення міжнародної наукової конференції «Збереження та популяризація єврейської культурної спадщини України»

Керівники: Леонід Фінберг, Анна Прохорова

 

26-27 жовтня 2016 року у Києві Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА спільно з Асоціацією єврейських організацій та общин України (Ваад) України та Фондом НАДАВ (Ізраїль) провів міжнародну наукову конференцію «Збереження та популяризація єврейської спадщини України». На заході були присутні дослідники, мистецтвознавці, архівні та музейні працівники з Німеччини, Польщі, Ізраїлю та різних міст України (Києва, Чернівців, Харкова, Івано-Франківська, Львова, Одеси).

Був висвітлений широкий спектр питань, які зачепили практично усі сфери життя збереження єврейської культурної спадщини України. Прозвучали доповіді про збереження та популяризацію архівної та музейної спадщини євреїв України. Увага була приділена текстології та проблемі перекладів єврейської літератури. Окремими блоками розглядалися питання єврейського традиційного мистецтва зокрема та єврейського мистецтва загалом – театр, живопис, кінематограф, ритуальне начиння. Серед іншого був презентований урбаністичний проект «Shtetl Routes») та путівники по єврейським містам пам’яті Києва, та Харкова.

Окрім доповідей на конференції були організовані два круглих столи: «Стан і проблеми збереження та опису єврейських фондів і колекцій в архівах, музеях, бібліотеках України» та «Сучасні цифрові технології та популяризація єврейської спадщини». Гості та учасники конференції мали змогу відвідати тематичні експозиції у музеї НаУКМА: «Українськоєврейський сімейний альбом. Фотографії та розповіді з циклу інтерв’ю Centropa Едварда Сиротти» та «Портрети. Виставка фотографій Романа Віленського».